Відповідь:
Початковий:
1. Г
2. А ( тому що "лягай" )
3. Не знаю
Достатній:
1. Біжимо, бачимо, граєш, кот...те, мелете, боремось, молишся, синієш, гуд...ете, поллємо.
2. Абияк, зсередини, утрьох, доверху, раз-у-раз, досьогодні, уві сні, як-не-як, ні в якому, поблизу, по-людськи, по батькові, ходи-бо, таки переконав, на добраніч, казна-де, бозна з ким, ні від кого, одним-одна, з діда-прадіда, по семеро.
Високий:
1. Сто шістдесят вісім тонн - нв
Ста шістдесяти восьми тонн - родовий ( кого?чого? )
Ста шістдесяти восьми тоннам - давальний ( кому?чому?)
Сто шістдесят вісім тонн - знахідний ( кого?що?)
Ста шістдесятьма вісьмома тоннами - орудний ( ким?чим?)
(на)/(у) ста шістдесяти восьми тоннах - місцевий ( на/у кому? на/у чому? )
2. ( напам'ять - прислівник,у значенні не підглядаючи; на пам'ять - іменник з прийменником )
Я розказав величезний вірш напам'ять.
Змалюй мене, друже, на пам'ять нащадкам.
Нумо жити по-новому!
Накреслив по новому фюзеляжу золотою голкою.
Пояснення:
Відповідь:
Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.
Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Три тополі, височать у полі - вибирають собі весняну барву. Дивишся у небо, а там двоє - журавель і журавочка. І так гарно і легко кружляють, немов би танок якийсь водять. Розтанув на водоймах твердий лід. А хороші діти садять дерева і підливають. Білять вапном, щоб шкідники не вилазили на них і не завдавали шкоди.
Коли юннати це зроблять, то буде дуже добрий урожай. Мені дуже подобається ця пора року - барвиста, весела, духмяна і запашна весна! А вам?
Пояснення:
