О-ох! - важко зітхнув Остап. - Обридло вже мені по цих краях горювати.
Ет, вигадки! Велике діло - миші.
Ануте, Остапівно, почнімо тії, про молоду журавку й чорну ниву!
Ех, земляче, земляче, - каже, - якби ти знав, яке мені горе, ти б не сердився..
Ага, то ти. Ось дов'яжи снопів, а я піду.
