Зірковий шлях корольова короткий переказ очень нужно

Державна мова — закріплена традицією або законодавством мо-

ва, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та ді-

ловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у

державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв’язку та інфо-

рматики.

У Конституції України, прийнятій Верховною Радою 28 червня

1996, зафіксовано:

«Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забез-

печує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх

сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист

російської, інших мов національних меншин України... Застосування

мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається за-

коном»

Объяснение:

Думаю этого хватит

"Аксіоматичним є те, що знання державної мови є обов`язковим, це наше логічне і етичне ставлення до української мови як державної"
"Той, хто не говорить державною мовою країни, у якій живе, або гість, або найманець, або окупаний..."
«Людські мови – як і все у природі – мають свої характерні риси, своє неповторне лице, свій образ. Має такий образ і українська мова. Який він, цей образ? Українська мова сьогодні – це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням…» Віками народ витворював собі мову. Від звука, слова – до пісні. Триста тисяч пісень склала Україна українською, своєю мовою. Серед них – світові шедеври. Українське слово зажило визнання і шани серед близьких і далеких народів. Україна створила мистецтво, визнане в усьому світі. Україна дала людству геніальних мислителів, поетів. Українська мова – сформована цивілізована, працьовита, талановита. І ця нація перестає бути нацією, відхрещується від себе, від своєї мови, від того, що є скарбом душі і думки. Історія дала нам шанс.

Гріх не скористатися ним сповна. Бути чи не бути МОВІ, залежить від кожного з нас. Щоб стати нарешті собою, а не придатком до когось, щоб створити незалежну й міцну економіку, багату культуру, науку, суспільство, потрібно насамперед відродити нашу мову.

Стереотип українська мова має два осереддя: перше – милозвучна мова, навколо якого групується визначення української мови як приємної, м’якої, лагідної, материнської, друге – державна мова, до якого тяжіють визначення нормативна, літературна, жива, сучасна, перспективна.

Рідна мова - найкоштовніший скарб, найцінніший дарунок і наймогутніший оберіг. Мова для людини - що крила для птаха: він їх не почуває, але без них ніколи не здійметься до небес.

Тема збереження рідної мови, рідного слова актуальна в наші дні, а в нашому місті особливо. Прикро чути, як молоді люди соромляться говорити рідною мовою, зраджуючи цим себе, свою родину, свій рід...А тим самим втрачаючи свою людську гідність, бо мова є осереддям людської гідності. Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови, таких людей можна назвати мовними мутантами. 

Мова – явище космічне. Бо слово – струмопровід космічної енергії.

- Що таке слово? – Запитуєш себе. І чіткої відповіді дати не можеш.

- Ну що б здавалося слова?

Слова та голос – більш нічого,

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує.