на перший погляд, дивне запитання. але з іншого чому б нам не замислитись над ним і не спробувати відповісти? !
я живу в україні, це моя батьківщина. як більшість моїх однолітків, скажу чесно, в побуті я спілкуюсь російською мовою. але в школі ми всі вивчаємо українську мову. мені здається, що інакше і бути не може. чи можливо жити в україні і не володіти українською мовою? це все рівно, що жити, наприклад, у німеччині і не знати німецької мови. мені здається, що всім українцям варто замислитись над цим. якщо всі громадяни україни будуть говорити російською мовою, тоді у нашої країни не буде власного майбутнього. чим наша держава буде відрізнятись від росії? мабуть, нічим. а як же наша культура, історі невже українська нація просто зникне з землі? за що ж тоді боролися наші пращури?
коли я сьогодні дивлюсь американські фільми, мене вражає, як їхні школярі з гордістю говорять, що вони — американці. невже ми, діти україни, не здатні пишатися своєю батьківщиною? мабуть, здатні. а для початку ми, всі громадяни нашої держави, маємо вивчати українську мову. якщо ми будемо говорити і думати рідною мовою, нас будуть поважати в інших країнах. хіба не так? !
Що може бути краще підліткового кохання? Ці почуття незабутні. Перше кохання, перший поцілунок - це все, що пробуджує в людині щось нове. Але є інша сторона всього цього... Багато підлітків не знають, що таке стосунки, тому вічне кохання переходить у вічний жаль, через невміння кохати підлітки роблять помилки, не можуть забути, а потім, що буде далі не знає ніхто. Можна просто змиритися, а можна "запити", "заколоти" біль. Але все ж треба вірити в справжнє кохання, бо воно однозначно існує, і неважливо коли ти зустрінеш своє кохання - в 13,25, або 64, воно прийде і ти це зрозумієш