продолжение
нація сильних і вольових людей (В. Вірастюк). 8. Борисфен тобто Дніпро згадано в багатьох давніх творах (3 підручника). 9. Не маю іншого тепла окрім тепла отчого краю (В. Баранов). 10. Полюбивши троянду терпи п колючки (Нар. творчість). 11. Акорди бабиного літа зітхну- вши падають в траву (Д. Горішний). 12. Жовте листя тремтячи й коли- ваючись у повітрі раз по раз сідало на землю вкриваючи 1 пишним золотим покриттям (Б. Грінченко). 13. Деякі сови наприклад сич охоче селяться на горищах будинків (3 nідручника). 14. Отут край берега крутого сумуe iноді козак (Т. Шевченко).

Зима-чудова пора року. неймовірно загадкова та дивовижна. холод, білі, засніжені вулиці- усе це у нас асоціюватися з зимою. особисто я вважаю, що взимку найгарніша природа. так, звісно, листя з дерев опадає, квіти ховаються під теплою ковдрою снігу, проте як гарно вічно-зелені гілки ялинок прикрашають білі пухнасті сніжинки. найбільш мене дивують візерунки на вікнах, які малює мороз,вона заміняюють нам ті, справжні квіти, що ховаються від холоду. проте не завжди зима морозна чи багата на сніг. останніми роками взимку рідко лютують хуртовини. ця пора року стає все більш схожою на весну чи, можливо, осінь: йдуть дощі, на вулиці плюсова температура. сніжить так рідко, що ми радіомовлення маленькому морозцю чи декільком сніжинкам. отож, зима буває різною: теплою і холодною, по-справжньому сніжною і дощовою.

   Складна синтаксична конструкція являє собою речення з різнотипним граматичним зв'язком між предикативними частинами його. За значенням і характером змістових відношень предикативні частини в середині такого речення групуються в складніші одиниці, які називаються компонентами (чи блоками), а компоненти об'єднуються в одне ціле і складають речення. Отже, існує два рівні поділу складної синтаксичної конструкції. На першому, вищому, виділяються компоненти, на другому, нижчому, — предикативні частини в середині кожного компонента, напр.: «Стародавня Ольвія давно їх цікавить обох, давно їм хочеться досліджувати, розкопувати її, занесену пісками, щоб дізнатись, чому вона загинула, чому люди покинули її» (О.Гончар). Це речення складається з п'ятьох предикативних частин; перша з них пов'язана з другою інтонаційно, безсполучниковим зв'язком, а друга пояснюється трьома підрядними частинами і являє собою порівняно єдине ціле. Таким чином, у цій структурі виділяється два компоненти (чи два блоки), з яких перший складається з однієї предикативної одиниці (що відповідає простому реченню за характером граматичної основи), а другий — це складнопідрядне речення з трьома підрядними (послідовна й однорідна підрядність).
   «Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного; ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму» (О. Довженко). У структурі речення чотири предикативні частини, що об'єднуються безсполучниковим зв'язком у два блоки, з яких перший являє собою складнопідрядне речення з двома однорідними підрядними, а другий — просте.
   «І стало легше дихати, і серце забилось радісно у молодих, ще дужих грудях, і шлях йому прослався, найлегший шлях, додому, на Україну, між люд простий, трудящий та нелукавий; і не було такої сили в світі, яка б його спинила на цім шляху» (В. Шевчук). Тут маємо два блоки, об'єднані в одне ціле сурядним зв'язком. У першому — три предикативні частини, зв'язані між собою зв'язком сурядності, в другому — дві предикативні частини, між якими підрядний зв'язок