Велика радість - робота, В полях, за верстатом, за столом! В. Брюсои. Хтось з французьких класиків сказав, що робота - це задоволення. Брюсои називає її радістю. Марксисти стверджують, що саме робота створила людину. «Трудові будні - свята для нас», - співалося в одній радянській пісні. У всі часи трудівник був шанованим членом суспільства, а нероби, ледаря воно засуджувало. Релігія затверджує догму про роботу «в поту лоба свого». Але ніхто публічно не говорив, що людина працює заради грошей, заради свого матеріального благополуччя. Розуміли це, я вважаю, усе, але вголос якось не заведено було про це говорити, вважалося трохи не ганебним. Це, мені здається, помилковий сором.
Звичайно, людина не повинна усе життя працювати тільки заради грошей. Але ось на заході (а тепер часто і у нас) студент у вільний від занять час виконує роботу, до якої не лежить душа, щоб оплачувати своє навчання. Так, він працює заради грошей. Але і заради того, щоб в майбутньому працювати там, куди його покликало серце. Робота в тій області, до якої є схильності і інтерес, робота за велінням серця і розуму розкриє в людині усі його здібності, таланти, а може, і геніальність. Оцінка такої роботи - не менш важлива обставина, чим визнання її громадської значущості, користі. І не слід приховувати від себе і оточення, що ти хочеш отримувати за свою роботу більше грошей. Кожна робота має бути сплачена відповідно, інакше людина втрачає стимул до неї. Як здорово, коли робота - це не лише б добування засобів для існування.
Улюблена робота - це так багато для людини! Кохана - але не безвідплатна. Гідна оплата праці дає людині можливість не думати постійно про хліб насущний, а зосередитися на підвищенні своєї кваліфікації, на вивченні досвіду колег, врешті-решт - на підвищенні свого інтелектуального рівня. Ця вже справжня творчість в роботі. Заради такого задоволення, щастя, радості слід працювати до сьомого поту.
Коли ми чуємо, що країну захлеснуло хабарництво, ми дружно приходимо в обурення. Брати хабарі, як і давати їх, - це аморально, негідно. Але я нещодавно почув, що у лікаря-реаніматора дитячого відділення при родовому будинку низький оклад. І не у початківця, а у того, що має за плечима десять років роботи. Від нього, його роботи залежить найголовніше - життя грудного дитина. Я не засуджуватиму цього лікаря, якщо він не відмовиться від добровільної платні за роботу від нескінченно вдячних батьків. За вимогу грошей в подібних і інших ситуаціях людський суд суворий. Та і не тільки людський.
І все-таки: заради чого працює людина? Заради того, щоб утримувати себе, своєї сім'ї, протриматися, так би мовити, «на плаву», або заради того, щоб реалізувати свої здібності, свої таланти, свої амбіції, навіть своє честолюбство? Я вважаю, що поштовхом, можливо, і перше, але будь-яка людина все-таки прагне чогось досягти в цьому житті, розкрити свої здібності, показати, що він не гірший за інших, що він чогось гідний.
Іноді в житті настає момент, коли починаєш думати про сенс буття і призначення людини на землі. Чи варте наше життя чогось цінного у плині хвиль великого океану віків? Чи не питали ви себе, як змінився б світ без нашої взаємодії з ним... Кожного дня ми спілкуємось, робимо певні дії і тим самим змінюємо життя інших. Кожна наша добра справа може змінити життя оточуючих. Деяким від вашого добра нічого не станеться, тому що існує такий вид людей, що їм все байдуже... Але все ж таки, від вашого доброго вчинка або навіть тільки слова, хтось та щось усвідомить, вижене погане із душі і теж почне робити добро.
Чи думали ви над тим, що все велике складається з молого, і що деякі зовсім невідомі люди, які жили, живуть і будуть жити, просто з дня у день несуть своє добро ішим. Чи не у цьому призначення людини?... Просто зберігати і дарувати своє добро...Кожен хто усвідомив своє призначення у цьому сенсі вже є Людиною!
Тому, я вважаю, що кожна людина своїм добром конструює майбутнє всієї планети. І життя не таке довге, щоб проходити повз проблеми інших байдуже. Все здійснене добро обов"язково поверниться до доброчинця, з великою ймовірністю у розмірі значно більшому, ніж того очікується.
