Природа – це краса нашої планети. Хоча це не тільки краса, але й наша їжа, кисень, корисні копалини і багато іншого, що вносить безпосередню користь в людське життя. Саме від стану природи і її чистоти зокрема залежить здоров'я всього людства.
Більшість людей на Землі люблять відпочинок на природі: похід в ліс, купання в річці та інші види активного і пасивного відпочинку наодинці з природою. Але як нам відомо з кожним роком навколишнє середовище все більше і більше стає схожою на звалище сміття. А виною всьому цьому, як не прикро - рука людини.
Адже люди самі знищують дерева, рослини, вбивають тварин, навіть тих, які види відносяться до вимираючих, заради зиску, багатства. В той час коли хижак полюючи на свою їжу, не вб'є більше, чим втамувати спрагу голоду. В цьому і є рівновага. Більшість з нас під час відпочинку в лісі розпалюють багаття, і не до кінця гасять його, у зв'язку з чим, виникають пожежі, порушується флора і фауна. І від цього стає страшно за себе, за життя і здоров'я наших дітей і людей наступних поколінь.
Сьогодні у всіх навчальних закладах дітей вчать оберігати природу і атмосферу. Говорять про те, наскільки легко зіпсувати баланс у навколишньому середовищі, і наскільки важко і клопітно його відновити. Багато хто вважає, що можна і не надавати цьому значення, так як природа має властивості сама відновлюватися, але це не правильні висновки, адже самостійно це відбувається дуже довго, взяти навіть теж дерево, вирубувати його займе дуже багато часу, а от чекати поки воно виросте, доведеться близько двадцяти років, а то й більше. Тому люди просто повинні допомагати і приносити користь навколишньому світу. Навчайте своїх дітей ще з дитячого садка любити природу, викидати сміття тільки у відведені для цього місця, не ламати гілки дерев, не рвати квіти у великій кількості, особливо тих, яких дуже мало... і тільки в цьому випадку вони навчаться любити середовище проживання.
Объяснение:
Тільки-но в повітрі в повіє весною, з-під торішнього листя починають з’являтися маленькі квіточки. Природа навколо ще гола, сіра, клапті брудного снігу лежать навколо, холодні джерельця. А ця рослина вже розгортає свої пелюстки серед мокроти та холоду. Ідеш вулицею, і несподівано в око впадає маленьке свято весни на чиїсь клумбі!
Це свято – квіточки крокуси. Їхні ніжні пелюстки ледве видно від землі, стеблинка коротка. Листячко блискуче та вузеньке, наче смужка або голка. Та квіточки напрочуд гарні. Вони бувають бузкового, фіолетового,яскраво-жовтого, оранжевого, білого кольору. Зустрічаються також дуже привабливі смугасті крокуси. Велика квітка, неначе яскравий келих, здіймається з тоненької стеблини. По мірі цвітіння келих квітки розкривається все сильніше. А серединка квітки має життєрадісний жовтий або оранжевий колір.
Навіть, якщо крокуси засипле снігом та придавить заморозками, вони все одно стійко переживають негоду. Крокуси тримаються разом, ростуть дуже густо. “Весна йде! Недовго залишилося мерзнути! Не похнюплюйте носа, ми ж витримуємо!” – начебто говорять нам крокуси, визираючи з-під снігу.
