кожна людина в будь-якому суспiльствi намагается реалiзувати себе. ми знаемо, що без знань ми не можемо пiти у вище суспiльство, а , значить й у доросле життя. кожному з нас потрiбний особливий стимул, що дасть нам сили на здобуття знань. але в той же час, мы можемо сказати, що не кожен може, а краще сказати - хоче бути незалежною людиною. та людина, яка бачить себе справжнiм борцем за досягнення мети, може стати людиною з великоi букви. на жаль, таких людей мало. але потрiбно тим, хто вiдчувае слабкiсть. наполегливiсть, мрiя, а також вiра, - ось тi головнi слова, за якi потрiбно триматися, щоб стати успiшнною людиною.
ну как то так, я так сказать натолкнула на мысль, больше ничего в голову не приходит : )
Объяснение:
Зимова казка.
Ці слова, скільки доводилося чути й читати, прослизали у свідомості вичовганою красивістю. Спокійного ранку однієї грудневої неділі мені розкрилася чарівність їхнього змісту, коли з ночі довколишність постала м’яким білим шаром снігу, що плавно згладжував усі нерівності.
Міріади сніжинок тихо спускалися на білі шляхи, двори, покрівлі. Вони насідали на кожну штахетину, на кожну галузочку.
Застиглими осінніми димами здавалися посивілі садки коло хат, що пишалися однаковими білими дахами, над якими неквапом куріли димарі — то господині гріли оселі, варили сніданки. З молочної пелени неба, що зливалася із засніженим селом, текла матова яснота, наливаючи кімнати й цілий світ виднотою зимового дня.
Дійсність справді скидалася на гарну світлу казку, де зима справляла свято першого снігу. Хотілося побігти на те велике святкування, зачерпнути руками свіжий сніг, однак шкода було дірявити кроками ту рівненьку незайману красу. І хотілося вічним хотінням, щоб над хатами піднімався, ледь звиваючись убік, добрий димок, щоб дядько у валянках спокійно ніс воду по білій землі й щоб до кожних воріт була протоптана стежка.
Объяснение:
