Записати речення, розставляючи розділові знаки. Зробити синонімічну заміну сполучників. З'ясувати усно, як впливає заміна сполучників на зміст речення. 1. А ранки цвітуть перламутром і падають вранішні зорі в туман дальнього бору (М. Хвильовий). 2. Мені війнула в очі сивина а я нічого не везу додому (Д. Павличко). 3. Я принесу тобі свою надію і подарую смуток і біду (В. Симоненко). 4. Пошлю Енея до Плутона а сам в ад копирсну (І. Котляревський). 5. Сонячні промені не досягали землі проте внизу стояли прохолодні зеленкуваті сутінки (В. Малик). 6. Іволга в пісні їх (шпаків) дзвенить і хлопчик друзів кличучи свистить і колесо немазане скрипить (М. Рильський). 7. Життя було таке широке й безмежне а вiк мiй такий коротенький, як носик горобчика (М. Хвильовий).

Дослідити, чи всі речення є складносурядними. Назвати «зайве» речення (не складносурядне).

Знаєш, я вчора їхав до художньої школи з нашою новенькою, Оксаною.

- Справді? І як – розмовляли?

- Так вона виявилась дуже приємною дівчиною. Розповідала про себе. Виявляється, вона теж записана(дієприкм.) до моєї художки, з дитинства малює.

- А у класі здається такою наляканою (дієприкм.) дівчиною!

- Вона була змушена (дієприкм.) переїхати. У попередній школі залишилися її близькі друзі, до того ж вона ще не пристосована (дієприкм.) до життя у великому місті.

- Зрозуміло. Може, запросимо її піти на обід з нами? Розповімо, де в нас що розташоване(дієприкм.)?

- Думаю, це правильно. Важко зрозуміти, з чого людина зроблена(дієприкм.), якщо не поспілкуєшся з нею.

- Згоден, мій надійний, зрозумілий (дієприкм.), перевірений (дієприкм.), друже! Ходімо!

Всі готуються до зими по-різному. В очікуванні снігу та холоду люди купують теплий одяг та взуття, закривають варення з ягід і фруктів, консервують і маринують всілякі овочі. Багато лісових тварин теж готуються до майбутніх морозів: хто робить запаси, хто лягає спати. Деякі птахи відлітають у теплі краї, щоб повернутися назад тільки навесні. А ось доля міських птахів багато в чому залежить від доброти, щедрості і милосердя людини. З приходом холодів горобці збиваються в крикливий численні зграйки і намагаються триматися ближче до людського житла. Їх завжди можна зустріти біля входів у магазини, біля торгують насінням бабусь, біля під'їздів багатоповерхівок. Особливо важко птахам доводиться, коли випаде білий пухнастий сніг, покриваючи всю землю святковою покривалом. Під снігом ховаються і небагаті джерела прожитку багатьох птахів: розсипані по землі ягоди горобини і глоду, крихти, якісь насіння. Саме в цей нелегкий час пернатим співакам необхідна наша до З якою радістю оточують горобці та синички годівниці з крихтами, шматочками хліба, пшона, пшеничною крупою! Як голосно вони дякують нам за увагу, добросердя. А з'ївши все частування, розсаджуються на найближчих гілках, щоб не прогавити чергову порцію смачненького. Настала зима. Земля, вода і ліс — все вкрите снігом, здається, все навкруги поринуло в сон. Завмерли трави, кущі і дерева. Під сніговим покривалом зачаїлися, застигли багато тварин. Завмерли, але не померли. Добре тому, у кого тепле, затишне лігво, барліг, норка чи гніздо. Добре тому, у кого запасів повна комора. Поїв, згорнувся калачиком — спи міцно, дивись солодкі сни. А птахи сильно страждають взимку від холоду і голоду. Крижаний вітер гуляє, носиться між будинками і деревами, забирається і під тугі пір'ячко. Не всидіти маленьким пташкам ні на землі, ні на гілці: все вкрите снігом, холонуть лапки. Треба стрибати, літати, щоб якось зігрітися. Ох, як важко їм доводиться! Шукають, де б сховатися від холоду, від страшного зимового вітру. Лютий — самий важкий для птахів місяць. Місяць лютого холоду і голоду. Зима відчуває, що скоро їй доведеться поступитися свої права, ось вона і злиться: то морозом вдарить, то замете буревієм. Найгірше, коли після денної відлиги вдарить мороз вночі і відразу заморозить сніг зверху. Така крижана кірка на снігу — наст — міцна, тверда, слизька. Її не розбити ні слабкими лапками, ні дзьобом. Як птахам дістати під льодом їжу — траву, зернятка? У кого немає сили пробити скло крижаної кірки, той голодує. Але добре відомо: хто ситий, тому холод не страшний, тому ми повинні допомагати своїм маленьким, слабким пернатим друзям. Їм багато не треба. Хто дасть зерняток, хто — сальця, хто — ягід, хтось хлібних крихт. А скільки їх можна врятувати від голодної смерті! Ми можемо влаштовувати для птахів маленькі безкоштовні їдальні у дворах і прямо у себе на балконах. Можемо вивішувати з вікна шматочки хліба на ниточці або встановлювати у дворі годівниці з зерном і хлібом. Горобці та інші наші зимові гості цілими зграйками будуть з радістю відвідувати їх. А синички дуже люблять сало. Тільки не солоне, звичайно: від солоного у них заболять животики. Можна взяти дерев'яну паличку, висвердлити в ній ряд дірочок і залити дірочки гарячим салом — свинячий або яловичий. Потрібно дати йому охолонути і вивісити паличку за вікно, а ще краще — повісити на дерево у дворі. Веселі маленькі гості не змусять себе довго чекати. А в подяку за частування покажуть різні трюки: кувырканье вниз головою, скік убік і інші. Допомагайте маленьким пернатим друзям взимку! За цих милих і кумедних пташок до себе в гості, щоб помилуватися й досита нагодувати в цей важкий для них час! До ть птахам взимку, тоді, влітку, вони присвятять вам свої найкращі пісні, з'їдять на ваших городах всіх шкідників і подбають, щоб комарів та мух в наступному сезоні було якомога менше! вибери від сюди смоепотрібне