1. Назвати вид речення по меті висловлення (оповідальне, питальне, спонукальне).
2. Якщо речення окличне, відзначити це.
3. Знайти й підкреслити граматичну основу речення й показати, що воно простої
4. Розповісти про будову речення:
- двоскладне або односкладне; якщо односкладне - якого типу (виразно - особисте, невиразно - особисте, безособове, називное);
- нерозповсюджене або розповсюджене;
- повне або неповне (якщо неповне, указати, який член речення в ньому опущений).
5. Відзначити, якщо речення ускладнене однорідними членами (однорідними реченнями з узагальнюючим словом) або відособленими членами речення, звертанням, вставними словами й др.
6. Розібрати речення по членах і вказати, чим вони виражені (спочатку розбираються підмет і присудок, далі - другорядні члени, що входять до складу підлягаючого, потім - до складу присудка).
7. Пояснити розміщення знаків препинания.
Приклад:
Гарна троянда лежала на столі
1. Речення оповідальне
2. Неокличне
3. Троянда – підмет, лежала – присудок
4. Двоскладне, розповсюджене, повне
5. Неускладнене
6. Головні члени: троянда – підмет, виражено іменником; лежала – присудок, виражено дієслов.
Другорядні члени: троянда (яка?) гарна – погоджене визначення, виражено прикметником; лежала (де?) на столі – обставина місця, виражено іменником спредлогом.
7. Крапка – коштує наприкінці речення
Объяснение:
астини, що становлять закінчене висловлювання і можуть бути зразком для учнівського мовлення. Вони мають відзначатися чіткістю будови, єдністю теми або підтеми (по відношенню до більшого тексту, частиною якого вони є). Це розповіді з елементами опису чи роздуму, нескладні описи.
У процесі практичних та аналізу текстів в учнів поступово мають сформуватися такі уявлення: текст - це зв’язне висловлювання; він має певну будову, тобто складається із зачину, головної частини і кінцівки; у тексті виражається певний зміст, що є його темою; текст можна назвати (дати йому заголовок); зв’язне висловлювання створюється з певною метою (тобто має комунікативне призначення): повідомити, розповісти про щось, заперечити або ствердити, описати предмет, подію чи явище, подати пораду чи визначити порядок дій, висловити міркування тощо; текст може складатися з одного або кількох абзаців, пов’язаних між собою за змістом; у тексті є важливі для вираження основної думки слова, визначення яких полегшує розуміння висловленого, і їх треба вимовляти з більшою силою голосу (тобто виділяти логічним наголосом). При виконанні різноманітних усних і письмових вправ учні набувають практичних умінь і навичок: вони вчаться відрізняти тексти від груп речень, не пов’язаних між собою за змістом; встановлювати логічний зв’язок між частинами висловлювання, визначати тему тексту і добирати до нього, заголовок; ділити
