Довіряй, але перевіряй – так говорить народне прислів’я. Йдеться про спільне найбільш доцільне ставлення до інших людей. Тобто потрібно в цілому висловлювати певне позитивне відношення, але при цьому не покладатися на інших надмірно.
Довіра є можливість повністю покластися на іншу людину. Коли ви комусь довіряєте, то і перевіряти нічого не потрібно. Саме в цьому справжня суть істинної довіри: ви завжди впевнені в іншій людині, в будь-якій ситуації.
Звичайно, тут мова йде про ідеальний варіант, який не завжди існує в цьому світі. Як правило, люди навіть не особливо можуть довіряти самому собі, не тільки іншим. Багато людей легко змінюють власні погляди і думки, тобто стають іншими.
Найелементарніший приклад ігається у дітей, які говорять про те, якими незалежними і цікавими людьми вони стануть. Дитина, яка хоче стати дорослим, дивиться на чужі негативні якості і думає, як стане зовсім іншою і не такою. Проте, з віком з’являються справи, турботи і яскрава особистість перетворюється в банальність.
Чи могла така дитина довіряти самій собі? Навряд чи. По суті, таким людям потрібно довіряти не собі, а перевіреного досвіду.
– Здравствуй, Ваня!
– Привет, Саша! Рад тебя встретить!
– И я так рад! Ну, рассказывай, как провел летние каникулы?
– О, я провел их очень интересно. Мы с родителями ездили отдыхать к морю.
– Действительно? И куда именно вы путешествовали?
– В Украину, в Крым. Сначала мы жили в Алуште в пансионате. Купались в море вволю, грелись на солнышке. Я с папой даже рыбачил с пирса.
– Что-то поймали?
– Морского ерша! Но его есть невозможно, поэтому мы его отпустили.
– А потом вы еще где-то путешествовали?
–
Да, мы ездили на экскурсии в Ялту, Севастополь, Судак. Мне особенно понравилась древняя крепость в Судаке. Да что я все о себе да о себе! Ты как провел лето, друг?
– У родителей денег путешествовать не было, поэтому я провел его дома. Но не скучал.
– Чем же ты занимался целых три месяца?
– Катался на велосипеде, с ребятами играл в разные игры. Футбол, баскетбол, волейбол – мы перепробовали. Каждый день ходил на турники делать гимнастику. Видишь, какие мышцы накачал?
– О-о, я бы тоже не прочь иметь такие…
– Еще я книжки читал, фантастику. Ведь у меня много времени было. Теперь я специалист этого жанра.
– Ну, тогда расскажешь мне, что прочитал. А я тебе – о Крыме. Саша, ты согласен?
– Согласен!
