Вправа 194. Розподіліть іменники на дві групи: до першої випишіть в якафе не- є прафіксом, а до другої ті, в яких не ускладова частина кора Небеса, небіжчик, невід, невістка, неділя, недовіра, недоглят недоречність, неук, недуга, нежить, нелюд, ненависть, неправда непритомність.

Варіант 1

Настала осінь. На деревах пожовкли листочки. Скоро вони почнуть падати на землю.

Вчора ми гуляли з мамою осіннім парком. Там сонячно та тихо. Птахи вже не співають. Вони готуються відлітати у теплі краї.

Варіант 2

Першого осіннього дня ми пішли до школи. Стоять погожі днини. Кожен день я повертаюся зі школи та радію осінньому сонечку.

Скоро підуть осінні дощі. Стане холодно. Зараз на деревах листя золотавого кольору. Але скоро вонаj пожухне та опаде.

Варіант 3

Золота осінь розфарбувала в різні кольори дерева та кущі. Це жовтий, червоний, бордовий. І зелений колір теж залишився з літа. Я люблю гуляти в сонячні осінні дні.

Вранці вже холодно. Увечері теж можна змерзнути без теплої куртки. Дні стають коротшими.

Варіант 4

Подув осінній вітер. Пішли холодні дощі. Тепер сонечко надовго ховається від нас за хмарами. А коли виходить , то гріє слабенько.

Вечір настає все швидше. Я помічаю це кожного дня. Довгі осінні вечори я проводжу вдома з родиною.

Варіант 5

Холодна осінь за вікном. По віконному склу нескінченно стікають краплі дощу. Небо сіре та низьке. Цілими днями майже немає сонячного світла.

Іноді погода поліпшується. Тоді виходить сонце. Краплі дощу переливаються на жовтому осінньому листі.

Варіант 6

Восени зграї птахів сидять на проводах. Вони збираються летіти у теплі краї. Адже настали холоди. На вулиці хмарно та понуро.

Я бажаю перелітним птахам щасливої дороги. Нехай вони долетять до тепла та сонця. А я поспішаю зі школи додому. Там світло та затишно, коли на вулиці йде дощ.

На вихiдних Дмитро дивився телебачення, де собаки пригають крiзь обруч. Йому так сподобадась як жiнка весело переставляе обруч,а собаки пригають крiзь нього то в одна мiсто то в друге, i також захотiв щоб його пес Джек весело стрибав в обручi. Вiн даже старався, але нiчого не вийшло. Джек сидiв та висунувги язика вертiв хвостиком. Трiшки подумавши Дмитро крикнув

-Е iдея! Вiн знайшов у мережi iнтернет вiдео-уроки для дресеруаання собак.

Трiшки позаймавшись Джек став виконувати команди якi просив показати йому хлопчик. Песик був щасливий, що змiг зробити заажання, а Дмитрик теперь вважав себе справжнiв дресеровщиком (сорри за ошибки,у меня было это задание в 6 -5 классе, досоовно не помню, и сорри за ошибки у меня нет русской клавиатуры)