1:коли в українські степи приходила рання весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. Проводжали їх урочисто, всім селом. Співали пісень, виголошували напуття, а сивий статичний у громаді чоловік благословляв їх. Отаман востаннє оглядав своїх побратимів. Зібралися тут найсміливіші, найдужчі, найвитриваліші. Всі вони справді можуть покластися один на одного в найбільшій небезпеці
Осінь увійшовши в свої права повелася спочатку суворо. Здавалося, все чогось хмурилась, сльозилась, а потім помякшала. Очистилось небо від хмар. По густій блакиті вийшло гуляти золоте сонце. Воно не гріло по-літньому, але золотило дерева вкриваючи кожен листочок витонченими мережками, голубячи його. Соколиний бір тепер золотимвся, багрянів палав холодним полумям. Кожен ранок він готував все нові і нові візерунки, додавав гарячих фарб.Такого чудового ранку хлопці знов зібрались в Соколиному бору. За минулі дні вони встигли багато чого зробити, тому в лісі у них був тепер свій притулок, бо за кілька днів і ночей вони побудували чудову землянку. Її покрівля була зрівняна з землею і так замаскована що нізащо не побачиш.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
