Контрольний письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі Острів, що пливе у вічність
План
1. Острів на Дніпрі – справжня «мекка туризму».
2. Хортиця – братаниця Дніпра:
а) кам’яний острів, закучугурений крислатими дубами;
б) острів – справжнє буйство ландшафту;
в) мальовнича краса острова;
3. Хортиця – свідок подій сивої давнини:
а) події, що відбулися на берегах острова;
б) козацькі назви окремих скель та яруг;
в) Запорізька миска – дивовижне творіння природи;
г) славетний сімсотрічний дуб.
4. Назавжди поховане гірке минуле Хортиці.

Прочитати текст 2 рази, написати у чернетці, прочитати ще раз, виправити помилки, написати у зошит.

Нинішній освічений і всезнаючий мандрівник добре знає цей острів. Будучи найбільшим і наймальовничішим на Дніпрі, він перетворився останнім часом на осередок туризму. Кожен, хто подорожує Дніпром-Славутою, кон­че ступає на цю предковічну землю. І взагалі всі, хто приїздить до запорізького краю, прагнуть неодмінно відвідати легендар­ну Хортицю.
Хортиця — кровна братаниця Дніпра. Скільки несе свої води Дніпро-Славутич, стільки й височить посеред його розло­гого плину закучугурений крислатими дубами кам’яний ост­рів, що, немов гігантський старезний вітрильник, тихо пливе у вічність, Хортиця в сльотаву днину — сувора і хмурна, за со­нячної погоди — велична і чарівна.
Острів — справжнє буйство ландшафту. Утворюючи його, природа довго не роздумувала — нагромадила бескиддя граніт­них скель, залила низинні місця водою, кинула деінде віхті зелені — і вийшло диво. Мальовнича краса острова зберегла­ся і до наших днів.
Хортиця — свідок подій сивої давнини. На крутих берегах острова зупинялися вої київських князів Олега, Ігоря, Свя­тослава, Володимира. Пізніше тут таборилася Запорозька Січ, майоріли козацькі корогви. Під одним із дубів козаки писали політичний вердикт — лист турецькому султанові.
До наших днів дійшли козацькі назви окремих скель та яруг. «Найстійкіша» — Чорна скеля. Навіть за найясніших днів не освітлюється сонцем цей похмурий стрімчак. За пере­казом, саме на Чорній скелі 972 року загинув у нерівному бою князь Святослав.
На Чорному бескиді в’юниться Зміїна печера, що являє со­бою природне урвище глибиною до чотирьох і шириною до од­ного метра. Переказують, що тут запорозькі козаки ховали вій­ськову казну.
Довкруж Хортиці чимало напівзатоплених скель-острівців. Одна зі скель називається Запорозька миска. Це справ­ді дивовижне творіння природи — виїмка діаметром півтора і глибиною близько метра, схожа на посудину. З покоління в покоління дніпровські лоцмани передавали легенду про те, що в спекотні дні козаки варили тут галушки завбільшки з кулак.
Неподалік від острова, на околиці села Верхня Хортиця росте славетний сімсотрічний дуб. Розповідають, що під ду­бом стояв зі своїм військом Богдан Хмельницький, коли 1648 року йшов на Жовті води.
Нині унікальна пам’ятка природи під охороною закону.
(300 сл.) (Із книги «Відкриття. Пошуки. Знахідки»)