1 безособове В Сумно тут усюди.
2 означено-особове А Пошлем душу аж до Бога, його розпитати.
3 неозначено-особове Д До лисини дожив, а розуму не нажив.
4 узагальнено-особове Б Продавали за маєтки волю, засівали головами безголів по полю.
Тест 2. Односкладним узагальнено-особовим є речення
Д На ланах співають ще не часто.
Тест 3. Односкладним означено-особовим є речення
Г З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати.
Тест 4. Безсполучниковим є речення
Г При світлі волі всі краї хороші, всі води гідні відбивати небо, усі гаї подібні до Едему!
Тест 5. Тире слід поставити між частинами безсполучникового складного речення
А З усього відчувала - сьогодні має статися щось важливе.
Тест 6. Двокрапку слід поставити між частинами безсполучникового складного речення
В Вся природа радіє сонцю: сміються поля, дзвенять у повітрі бджоли, птахи розспівалися в діброві.
Тест 7. Установіть відповідність . Вид підрядного
1 означальне Б Багато у світі доріг, що ведуть до незнаних обріїв.
2 з’ясувальне А Кажуть, начебто араби перші вміли робити дзиґарі.
3 обставинне часу Д Як тільки літо, так я й у дорогу!
4 обставинне умови Г Коли я тривожуся долями Вашими, для мене світлішим стає виднокруг.
Тест 8. Установіть відповідність . Частина речення
1 Проспівай мені ту пісню, що...Г означальне
2 Було холодно, дарма що … Б обставинне порівняльне
3 Не знає спокою, хто … Д з’ясувальне
4 Вода в Дніпрі піднялася, так що …В обставинне наслідку
Тест 9. Складнопідрядним з підрядною частиною причини є речення
Г На морі ставало темно, тому що з берега насувалася важка чорна хмара.
Тест 10. Правильно вжито розділові знаки прямої мови в реченні
А Проводжає мати сина і шепоче: «Мужній будь!»
Тест 11. Речення з непрямою мовою
Г Диктатори, королі, імператори гукали, що вони є символом доби.
Тест 12. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
Б «Нащо ви одв’язали нашого коня та заперли у свій хлів? – крикнула Мотря. - Не святі ж прийшли з неба та одв’язали його!»
вот все сразу)
ответ
ответ дан
Mrakocid
Наголоси у словах багато важать у живій мові. Наприклад, насИпати і насипАти. На письмі, де не позначено наголосів ці два слова годі розрізнити. А вони значать не одне й те саме. Засвоюючи мову з тексту, читач не може засвоїти правильного наголошення. Найкраще засвоювати правильний наголос з живої мови, з радіо або ТБ, чи на виставі в театрі. У цій царині політика зближення мов наробила чимало шкоди. Мовознавство під зорями Кремля спотворило український наголос у низці слів. Ці спотворення не сприяють розвитку мови, а навпаки збивають з пантелику мовців. Псують наголос у мові також і поети, які заради рими міняють наголос. І то не якісь початківці, а й метри. Пише М. Рильський: “Як же так убого ви живЕте Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні космічної ракЕти Солов’я не в силі зрозуміть?” Якби метри вдавались до редакторів, і редактором був би автор цих рядків, то наведена строфа звучала б так: Як же живетЕ ви так дрімуче, Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні ракет до-зір-ідучих Солов’я не в силі зрозуміть? Наш наголос у словах несетЕ, беретЕ, живетЕ, даєтеЕ на останньому складі. Інакше – це київське койне. ГАРАЗДИ чи ГАРАЗДИ? Слова гаразди і негаразди часті гості сьогодні у ЗМІ. Але на радіо й телебаченні вони, очевидно, часом або й завжди звучить неправильно, бо у словниках нема одностайности щодо наголосу в цих словах.
