Моя мама народилася в селі, але зараз живе в місті. Коли вона була маленькою дівчинкою, то часто слухала пісні, які співала її мама, моя бабуся. І багато з них пам’ятає й досі. Наприклад, коли у мами сумний настрій, вона співає пісню: “Зоре моя вечірняя” Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає. Як широка сокорина Вітки розпустила, А над самою водою Верба похилилась. Ця пісня написана на слова Т. Шевченко і музику Я. Степового. Коли я слухаю її, стає сумно, спливають образи заходу над річкою, широких схилів Дніпра; красивих дерев, які опускають свої вітки до самої води. І я думаю – яка ж красива природа в наший рідній Україні, як красива душа поета, що склав пісню; і як тонко відчув композитор смуток і надію її слів.
Посеред дороги діти малювали крейдою ( це прислівник) Неподалік від нашого будинку літали птахи ( це прислівник) В автобусі поруч зі мною стояла жінка( це прислівник) На клумбі біля тюльпанів дуже близько виросли інші квіти ( це прислівник) Уздовж дороги мене зустрів сіренький котик ( це прислівник) Поверх мене проживають галасливі сусіди ( це прислівник) На футболі я завжди забиваю м'яча мимо воріт ( це прислівник) Збоку мій сусід по парті щось бурмоче під ніс ( це прислівник) Моя кузина подорожує навколо світу ( прислівник)
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
