Алиса плавала другорядне речення

Війна - це традиція історії людства,вона прийнята всім цивілізованим світом. мені здається, що в ті часи люди пережили жахливе життя, багато втрат близьких родичів. діти не знали, що таке спокійно прогулятися парком з мамою. вони мислили вже, як дорослі. наприклад, знали, що харчів майже не було, а лише на день роздавали кусочок хліба, який вони з'їдали протягом усього дня і більше нічого. було багато сиріт. і це дуже погано! діти просилися, хоча би переночувати в якомусь приміщені. люди були добрі, адже знали, що потрібно зберегти всіх малюків. в ті часи діти в свої дев'ять років бачили дуже багато крові і багато смертей, що впливало на їхнє психологічне становище. адже в сучасний світ в такі роки, ми тільки бавилися іграшками та чекали гарних свят. в ці лихі години, людям досить задуматися і навчитися бути скромним, не . бо на сьогоднішній день дітям всього мало і - це називається істю. отже, ця війна вчить бути милосердним, людям та найважливіше берегти своїх близьких. удачі : )

     Життя - це безцінний дар, яким людина повинна донрожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів. Варто жити, щоб на землі залишити після себе слід глибокий, помітний. Так, життя Т. Шевченка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стуса було несправедливо коротке. Але, можливо, наперекір цьому всім здійсненним у своєму житті вони настільки зуміли збільшити його цінність, що стали безсмертними, адже дні свідомого життя переплавлені в золоті рядки їхніх невмирущих творів. 
      Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини. І те, що одній людині здається безглуздим і марним, для іншої є безцінним.
      Псевдопатріоти не цінують життя, бо вони - диванна картопля. Це ті, хто вміє прекрасно говорити, замилювати очі, і нічого не робити задля блага свого краю. Тільки те й роблять, що переховуються від війни. Такі люди не бачать душею Україну і все, що вона добула.
       Незалежно від того, чи це військовий, чи лікар, чи учитель, на кожній людині лежить відповідальність за чиєсь життя. І якщо хтось халатно буде ставитися до своєї справи, не цінуючи життя інших, гріш ціна такій особі. Лише той гідний життя, хто не говорить про любов до Батьківщини, а працює і живе задля ї процвітання, примножуючи набуте.