Перетворіть речення в Складене з дієслівним складеним присудком! Це і І. Котляревський, який є її зачинателем, і Т. Шевченко, що став її основоположником, і багато інших майстрів слова. Отже, мова - це історія народу, одна з ознак нації.

Відповідь:

Ми дивимося на те, як людина виглядає. Чи дорогий у нього одяг, чи якісний він, чи відкритий у нього вигляд… Ми дивимося на риси його обличчя – чи рівні вони, красиві і чисті. Ми дивимося на те, як людина рухається, на її ходу, жести, поставу, фігуру. Ми дивимося на поверхневий характер людини, на його «обгортку». Іншими словами, при першій зустрічі ми бачимо людей такими, якими вони хочуть нам здаватися.

Але, як правило, перше враження оманливе. Ні в якому разі не можна судити про людину, не пізнавши її гарненько. Часом хороші якості ховаються глибоко в душі. А іноді зовсім навпаки, людина виставляє свої кращі сторони на показ. І далеко не завжди під яскравою упаковкою ховається смачна начинка.

Рідко коли під дорогим одягом ховаються по-справжньому хороші якості, які важливі для спілкування і дружби. Без яких всі ці дорогі речі нічого не варті. Наприклад щирість, щедрість, доброта, вміння підтримати словом чи ділом… Можна ще довго перераховувати.

Нажаль, люди забули, що є справжніми цінностями . Для деяких людей властиво мислити поверхнево. На мій погляд, цю саму «яскраву обгортку» потрібно заслужити. Взагалі, люди повинні бути тими, ким вони є насправді.

Особисто я люблю сміливі рішення. Я захоплююся оригінальними людьми, які мають фантазію. Я вважаю, що зовнішній образ людини повинен відображати її душу. Це має бути справжня частина тебе, а не обманка.Людина може бути дуже добра, але погано вдягнега

Пояснення:

Жили у країні Граматиці українські префікси. Було їх дуже багато: Роз-, Без-, Під-, Над-, Від-, Між-, Перед-... І були вони поважними, і пишалися собою, бо служили Українській мові - одній з найчарівніших мов світу.
Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися.
Але в кожній сім'ї бувають проблеми... Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. А коли кликали всіх до роботи, З- і С-створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику!
Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, виховували... Особливо обурювалися префіксиРоз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!"
Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися...
І нарешті ухвалили ПРАВИЛО:
префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X, 
префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами.
І все.З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання.Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!Юлія НОВАК, 
учениця 5-го класу середньої загальноосвітньої школи № 20 імені Олени Теліги. 
м. Феодосія.