Історія наукових відкриттів зберегла чимало прикладів, коли назва якогось явища вже існує, а самого предмета дослідження ще немає. Він ще в здогадках і гіпотезах учених, у їхніх кабінетних розрахунках і лабораторних експериментах. Однак завдяки вмінню осмислювати процеси матеріального світу чимало з передбаченого науковці згодом винайшли, відкрили й пояснили. Наприклад, намагаючись пояснити аномалії в русі сьомої від Сонця планети Уран, учені не лише припустили існування в Сонячній системі ще однієї планети, а й визначили її місцезнаходження. Невдовзі цю Невідому планету й справді було виявлено. Це Нептун.
***Здійснивши надзвичайно складні розрахунки, відомий американський астроном дійшов висновку, що за Нептуном обертається ще одна планета. Із часом його припущення підтвердилося. Через п'ятнадцять років до зоряного атласу було внесено дев'яту, найвіддаленішу від Сонця, планету Плутон.***
Відкривши періодичний закон хімічних елементів, видатний російський учений довів існування одинадцяти невідомих науці елементів і дав їм назви, запозичені із санскриту. Нині клітинки періодичної таблиці, що колись були порожніми, заповнено. Учені вивчили властивості відкритих хімічних елементів і за традицією дали їм грецькі й латинські назви.
(168 слів) Із часопису

Завдання

1. У виділеному уривку охарактеризувати кожне слово за такою схемою:
– частина мови;
– повнозначне / неповнозначне;
– змінне / незмінне.
2. Зробити морфологічний аналіз підкреслених слів.
3. Виписати з 1-го абзацу іменники. Визначити відміну та відмінок.
4. Виписати з тексту субстантивовані прикметники. Аргументувати.
5. Виписати з тексту неозначені займенники разом зі словами, з якими вони пов’язані. Визначити відмінок.
6. Виписати з тексту дієслова, класифікувавши дієслівні форми.
7. Виписати з тексту дієприслівники, визначити їх вид. Аргументувати.

ІІ. Виконати повний синтаксичний розбір речення

Той, хто любить паростки кленові, хто діброви молоді ростить, сам достоїш людської любові, бо живе й працює для століть ( М. Рильський ).