- Миколо Івановичу Петро, - он на березі горихвістка сидить.
- Підійдемо ближче, подивимось, як спалахує у неї хвіст.
- Як це спалахує, - здивувався Костя.
Микола Іванович мовчки подав йому свій бінокль.
- І справді, - промовив невдовзі Костя, - на хвості спалахують якісь іскорки. А-а, здогадався! То яскраво-червоні пера. Як пташка співає, смикає хвостом і відкриває їх. Хвіст немов загорається. Ось чого вона називається горихвісткою.
