Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
1. До якого виду належить речення Весь день пробігали, готуючись до свята (За Д. Міщенком)?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
2. До якого виду належить речення Хвалою не нагодуєш (Народна творчість)
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Називне речення.
3. До якого виду належить речення Вересневий ранок?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Називне речення.
4. До якого виду належить речення Безлюдний, похмурий край?
А Неозначено-особове речення.
Б Узагальнено-особове речення.
В Безособове речення.
Г Називне речення.
5. До якого виду належить речення Поклонися матері і дому?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
6. До якого виду належить речення Треба жити словом (За А. Бортняком)?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
7. До якого виду належить речення Розумію все…?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
8. До якого виду належить речення Пахне в’ялою травою, квітами… (За О. Довженком)?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
9. До якого виду належить речення Скажу дідусеві про собаку (За М. Слабошпицьким)?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
10. До якого виду належить речення Їмо плоди із дерева незнання? (За Л. Костенко)?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
11. До якого виду належить речення Весною в селі встають рано (За Г. Тютюнником)?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
12. До якого виду належить речення Не варто навіть говорити?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
