Створіть казку з елементами сатири про сучасні українські реалії

1)

Адміністративно-територіальна одиниця з центром у Києві. Утворена двадцять сьомого лютого тисяча дев'ятсот тридцять другого року у складі двох округів (охоплюючи дванадцять районів) і сімдесят вісім районів . у тисяча дев'ятсот тридцять сьомому році з Київською області до навоствореної Житомирської області відійшло двадцять вісім районів, до Полтавської області - чотири райони; тисяча дев'ятсот тридцять дев'ятого року до Кіровоградської області - п'ять районів, до Вінницької області - чотири райони; тисяча дев'ятсот п'ятдесят четвертого року до Черкаської області відійшло дев'ятнадцять районів.

Тепер до складу Київської області входять (без Києва) двадцять п'ять районів, сім міст обласного підпорядкування, дванадцять міст районного підпорядкування, тридцять два селища міського типу, п'ятсот п'ятдесят дев'ять сільрад.

2)До двадцять трьох додати вісімнадцяти дорівнює сорок один.

Від вісімдесяти чотирьох відняти сорок п'ять дорівнює тридцять дев'ять

До тридцяти чотирьох додати дванадцять дорівнює сорок шість

Від сімдесяти відняти десять дорівнює шістдесят..

  Вона стоїть і дивиться на мене. її погляд м'який, теплий, ніби підсвічений якимось яскравим світлом. Від неї йде доброта і ще... ще якась безпомічність. 
     Мама... матіночка... матуся... Безліч дорогих серцю слів можна сказати про маму. Вона єдина, хто пробачить усе, хто пригорне до себе та захистить у будь-якій ситуації. Ось зараз я стою, дивлюсь на неї і привітно посміхаюсь. На душі така приємна ніжність. 
     Матусині губи поступово розпливаються в таку знайому усмішку. От зараз матуся посміхнеться, і в кутиках вуст заграють сонячні зайчики. Я знаю кожну зморшку на її обличчі, кожну рисочку. Роздивляюсь уважніше маму: вона ще молода, в неї русяве довге волосся (в дитинстві я страшенно його скубла, але мама тільки сміялась), невеличкий носик з ледь помітною горбинкою (у мене теж), маленькі, рожеві, завжди усміхнені вуста і найкрасивіші очі в світі. Вони змінюють колір залежно від матусиного настрою. Іноді, коли я принесу зі школи . «10», вони зелені-зелені, коли не помию посуд, вони сірі, з гіркими нотками, які я добре відчуваю. Вони міняться, вони виграють якимось неземним світлом. 
     Моя матуся дуже весела, дотепна, жвава. Вона полюбляє одяг спортивного стилю. Джинси і светр — її найулюбленіші речі. Вся її постава видає людину енергійну. У кожному її слові і русі відчувається глибока внутрішня гармонія. Коли вона швидко йде, то її волосся, зібране в «хвостик», кумедно підстрибує. Я дивлюсь на матусю і радію, що в мене така добра, стильна, сучасна мама. Просто найкраща в світі!