А)марія сиділа, наступивчи на свої густі темні бровиб) хвилюючись ,тимко розповідав про свої перші подвигив) а ми ще довго, до пізньої доби, вели бесідуг)гуркіт канонади ревів не перестаючиприкладка не відокремлюється в реченніа)подув пустотливий вітрець той віщун світанняб)ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуваннямв) старі липи могутні дуби як богатирі уквітчали собою круті горбиг)доцвітали конвалії в травах голуюої весни прапорид)дзвіночок сміху мій син прокидається вранці( цих реченях пропущені розділові знаки)3)потрібно відокремити додаток в реченні (розділові знаки пропущено)а)ягід навколо особливо дикої малини була сила-силеннаб)він говорив не поспішаючи з крижаним спокоємв)оповідач не втомний дід наум знавець на кухарстві і пиятцві розказував билиці й небелиціг)опріч гафійки було ще два наймитид)степ оповитий тишею дихав пахощами розсіяних трав4)потрібно відокремити означення в реченні(розділові знаки пропущені)а)налякане заколотом гайвороння, знялось із сусідньої стріхи й било крилами над обсипаною стріхоюб)у лиці, в очах, було розлите щось гостре ,палке й гаряче ,було видно розум із завзяттям і трохи зі злістюв)на тракторі сиділа дівчинка, кругловидна закіптюжена у засмальцьованім комбінезоні, в червоній як шмат полум*ям косинціг)листатий чауш або волове око як його в них звуть буйно розрісся цієї веснид)спорожнілі від плодів садки натягували на себе жовтогарячу намітку
- Привіт,Олено.З першим вересня тебе. - Привіт Алісо. Дякую,тебе також. До речі осінь - це моя найулюбленіша пора року. - Невже,а чому вона тобі так подобається? - Все навколо змінює барви,земля вкривається золотим покривалом листя,в холодні дні,можна сісти біля вікна з чашкою чаю,і вдивлятися в цей чудовий пейзаж. - Ого! Я ніколи б так гарно не описала цю дивовижну пору року. - А тобі подобається ця пора? - Зараз я зрозуміла всю красу осені,тому так. Я її завжди вважала сірою порою,невеселою. - Оце так! Ну якщо ти також полюбила осінь,то пропоную сходити до ставка,ти не уявляєш,який він зараз прекрасний. - О це чудова ідея,я з радістю піду. - Там ще досі не полетіли дикі качки,ти побачиш як вони граються з листочками,які падають з дерев.Осінь не так вже й сумна пора. - Так ти права,я помилялася. Я чула там ще є білочки,осінню їх там часто можна побачити. Білки це моя улюблена звіринка,яка я щаслива,що піду туди. - Я також,ну тоді чому ми ще не там,нумо вирушати.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку