Прочитайте текст.Доведіть що виділені слова є дієприслівниками.Визначте виконавців дій у кожному реченні.Поясніть роль дієприслівників їдальня на дереві

1.1. Синтаксичне призначення дієслова - виконувати роль присудка. 2. Заступають дієслово в ролі присудка інші частини мови, зокрема прикметники та іменники. 3. Ми свідки великої події, творці своєї нації, своєї держави. 4. Виховання - також справа державна. 5. Вміло користуватися невичерпними синонімічними багатствами граматики - мовленнєве мистецтво. 6. Постійну працю полегшує звичка. 7. Людина  народжена для діяльності. 8. Праця - один з найкращих вихователів характеру.

2.1. Самозакоханий не має соперника. 2. Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна зробити погане. 3. Заздрісник - сам причина свого нещастя й сам собі ворог. 4. Жодна мудра людина ніколи не бажала бути молодшою. 5. Людський інтелект - це здатність абстрактно мислити й вирішувати проблеми. 6. Перші кроки - завжди найважчі. 7. Вільний час - це аж ніяк не солодке неробство. 8. Мовчання - це велике вміння вести бесіду.

Объяснение:

Головні члени речення - підмет і присудок.

Ця розповідь від моєї матері вона справжня. Мама мені розповіла, що у моєї прабабусі, в хаті, де вона жила, був святий кут, і в ньому висіло багато ікон, які після смерті маминої прабабусі залишилися у її дочки, моєї прабабусі. Прабабуся зуміла зберегти ці ікони, незважаючи ні на що. Особливо дуже важко довелося під час війни, коли німці приходили в село. Вона їх ховала, переживала, щоб їх не знайшли і не забрали, бо дуже дорожила ними. За переказами, ці ікони з'явилися в нашому роду на весіллі, і вважалося, що вони несуть мир і добро в сім'ю. Прабабуся передала ікони своїм дітям: моїй бабусі і її братові і сестрам. Коли прабабуся була дуже старенька, вона строго наказувала своїм дітям зберігати традицію: передавати ікони у спадок своїм дітям, щоб у сім'ях був спокій і благополуччя. І так донині ми передаємо свої цінності з покоління в покоління.