Підкреслити граматичні основи речення. Понад обрієм небо блідо-синє а трохи вище застигла обважніла карта хмар перемежована потрісканими стежками просвітків.
І не чорні хмари і не сині. А є у них барви і дух чорнозему та блакиті і не співучі вони а тривожні. І так відтінять чи шматок левади з чашами осокорів чи пожовклу вулицю чи самотню хату що серце стиснеться і пам’ять довше триватиме той обрис ніж якийсь малюнок бурхливої весни або обважнілого літа (За М. Стельмахом).