От что есть! Спишіть речення, розкриваючи дужки, ставлячи розділові знаки.

1 речення синтаксичний розбір

1. А навкруги виросли хліба, навдивовижу зашуміли колосом (О. Гончар). 2. Іноді жайворонок здіймається в небо і не співає - тужить, ронить сріблясті сльози з голубої чаші неба, тріпотить крильцями, в болісній нестямі падає вниз, немов підстрелений (І. Цюпа). 3. А з-над покрівель ряснотою, над переливами садів, знялися зграєю легкою платочки білих голубів; кружляють, мають і зникають, і в’ються знову, ніби дим (М. Рильський). 4. Ракетою піднісся - і упав широким ревом, прокотивсь додому гудок останній - рушив пароплав... (Є. Плужник). 5. У синіх-синіх очах, повненьких по-дитячому вустах стільки тепла й доброти! (Оксана Іваненко). 6. І хліб, і першу радість, і сльозу ми порівну, по-братньому ділили (Д. Луценко). 7. Де-не-де на сірому тлі хмари вирізняються темніші плями; вони схожі то на маленькі озерця, то на дрібні струмочки (Є. Гуцало).

Початок літа – це період, коли ожила природа пахне і цвіте на повну силу і у багатьох городян, та й у сільських мешканців теж, виникає непереборне бажання зібратися компанією друзів або родичів, з шашличками та іншими атрибутами чудового відпочинку, і «посидіти »на природі, відчути себе з нею єдиним цілим. Це добре і не засуджується, але: до того часу, поки ви нікому не заважаєте. Відпочиваючим в гаю друзям, треба пам’ятати про чітку відповідь на питання, що звучить в заголовку статті: чому не можна шуміти в лісі.Проблема навіть не в тому, що ще з дитинства мами, тата, вихователі, вчителі намагалися виростити з нас цивілізованих людей, які не втрачають самовладання в будь-яких ситуаціях (навіть на пікніку!), Справа в тому, що раптовим гамором ми можемо принести шкоду тим , хто проживає в зеленій частіше, а не приїхав туди відпочивати.

Всі готуються до зими по-різному. В очікуванні снігу та холоду люди купують теплий одяг та взуття, закривають варення з ягід і фруктів, консервують і маринують всілякі овочі. Багато лісових тварин теж готуються до майбутніх морозів: хто робить запаси, хто лягає спати. Деякі птахи відлітають у теплі краї, щоб повернутися назад тільки навесні. А ось доля міських птахів багато в чому залежить від доброти, щедрості і милосердя людини. З приходом холодів горобці збиваються в крикливий численні зграйки і намагаються триматися ближче до людського житла. Їх завжди можна зустріти біля входів у магазини, біля торгують насінням бабусь, біля під'їздів багатоповерхівок. Особливо важко птахам доводиться, коли випаде білий пухнастий сніг, покриваючи всю землю святковою покривалом. Під снігом ховаються і небагаті джерела прожитку багатьох птахів: розсипані по землі ягоди горобини і глоду, крихти, якісь насіння. Саме в цей нелегкий час пернатим співакам необхідна наша до З якою радістю оточують горобці та синички годівниці з крихтами, шматочками хліба, пшона, пшеничною крупою! Як голосно вони дякують нам за увагу, добросердя. А з'ївши все частування, розсаджуються на найближчих гілках, щоб не прогавити чергову порцію смачненького. Настала зима. Земля, вода і ліс — все вкрите снігом, здається, все навкруги поринуло в сон. Завмерли трави, кущі і дерева. Під сніговим покривалом зачаїлися, застигли багато тварин. Завмерли, але не померли. Добре тому, у кого тепле, затишне лігво, барліг, норка чи гніздо. Добре тому, у кого запасів повна комора. Поїв, згорнувся калачиком — спи міцно, дивись солодкі сни. А птахи сильно страждають взимку від холоду і голоду. Крижаний вітер гуляє, носиться між будинками і деревами, забирається і під тугі пір'ячко. Не всидіти маленьким пташкам ні на землі, ні на гілці: все вкрите снігом, холонуть лапки. Треба стрибати, літати, щоб якось зігрітися. Ох, як важко їм доводиться! Шукають, де б сховатися від холоду, від страшного зимового вітру. Лютий — самий важкий для птахів місяць. Місяць лютого холоду і голоду. Зима відчуває, що скоро їй доведеться поступитися свої права, ось вона і злиться: то морозом вдарить, то замете буревієм. Найгірше, коли після денної відлиги вдарить мороз вночі і відразу заморозить сніг зверху. Така крижана кірка на снігу — наст — міцна, тверда, слизька. Її не розбити ні слабкими лапками, ні дзьобом. Як птахам дістати під льодом їжу — траву, зернятка? У кого немає сили пробити скло крижаної кірки, той голодує. Але добре відомо: хто ситий, тому холод не страшний, тому ми повинні допомагати своїм маленьким, слабким пернатим друзям. Їм багато не треба. Хто дасть зерняток, хто — сальця, хто — ягід, хтось хлібних крихт. А скільки їх можна врятувати від голодної смерті! Ми можемо влаштовувати для птахів маленькі безкоштовні їдальні у дворах і прямо у себе на балконах. Можемо вивішувати з вікна шматочки хліба на ниточці або встановлювати у дворі годівниці з зерном і хлібом. Горобці та інші наші зимові гості цілими зграйками будуть з радістю відвідувати їх. А синички дуже люблять сало. Тільки не солоне, звичайно: від солоного у них заболять животики. Можна взяти дерев'яну паличку, висвердлити в ній ряд дірочок і залити дірочки гарячим салом — свинячий або яловичий. Потрібно дати йому охолонути і вивісити паличку за вікно, а ще краще — повісити на дерево у дворі. Веселі маленькі гості не змусять себе довго чекати. А в подяку за частування покажуть різні трюки: кувырканье вниз головою, скік убік і інші. Допомагайте маленьким пернатим друзям взимку! За цих милих і кумедних пташок до себе в гості, щоб помилуватися й досита нагодувати в цей важкий для них час! До ть птахам взимку, тоді, влітку, вони присвятять вам свої найкращі пісні, з'їдять на ваших городах всіх шкідників і подбають, щоб комарів та мух в наступному сезоні було якомога менше! вибери від сюди смоепотрібне