ответ:Ми, українці, нація дуже давня. І свою духовну культуру наші пращури почали творити задовго до прийняття християнства. Протягом своєї багатовікової історії наш народ склав безліч казок, приспівів, але особливо багато — пісень. Пісня є найдавнішим і найпопулярнішим видом усної народної творчості.
Усе життя українців супроводжують пісні. Їх у нашого народу сила-силенна. Кожна подія супроводжується піснею: народження, праця, відпочинок, весілля, смерть. Про це співається у побутових піснях. Обрядові пісні виконувалися під час виконання обрядів — колядування, щедрування тощо. Історичні пісні відображали історичні події та людей, які в них брали участь. Отже, пісні бувають різними: побутовими, історичними, обрядовими.
Пісні, казки, легенди, прислів'я, загадки були єдиним засобом передачі набутих народом знань прийдешнім поколінням. Особливо тоді, коли ще не було писемної мови. Отож, пісні — це наш здобуток. Треба їх знати і берегти
Объяснение:
1. Собака лягає біля багаття, кладе голову на передні лапи й не кліпаючи дивиться на вогонь. 2. Я ненавиджу тих, що не сіявши жнуть, що садів не садивши плоди об‘їдають. 3. Недооцінюючи силу і винахідливість греків, перси потрапили в пастку. 4. Хлопці побігли на вогники спотикаючись, падаючи, хакаючи, не зводячи очей із жар рок. 5. Життя — це терниста нива: не пройдеш, ноги не уколовши. 6. Недобачаючи в темряві, хлопець обережно намащувати шлях палицею.
Звороти — те, що відокремлено комами.
Но это не точно)))
