На мою думку - кожна людина прагне адекватних умов життя, щоб повноцінно працювати, створювати сім’ю, народжувати дітей. Ці важливі рішення в житті людини потребують почуття безпеки та захисту з боку країни. Людина хоче мати певні гарантії, що частину піклування про неї візьме на себе держава, куди людина справно сплачує податки.
На жаль, так склалося, що певні країни переживають не найкращі часи. Влада не намагається навіть зробити вигляд, що їй не байдуже до своїх громадян. Більшість громадян буквально балансують на грані виживання. Маленькі заробітні плати при великих вимогах, відсутність соціальних гарантій при повному свавіллі роботодавців, непомірні ціни на продукти та інші речі просто примушують людину дивитись в сторону інших країн, де все здається кращим.
Стояла січнева(жр одн н в) ніч. За вікнами художник побачив сумну(жр одн н в) синичку. Він відчинив вікно і впустив бідолашну (ж р одн н.в) пташку. Кілька днів синичка відігрівалась і від'їдалася. Та пташині дорога воля, тому художник випустив її.
Синичка розповіла про все іншим птахам, і вони почали злітатися до художникового( ч р одн р в) вікна. А коли настала весна, птахи спитали, чим віддячити за порятунок. Відповів художник:
- Я мрію намалювати ясне ( с р одн н в)небо, морську( ж р одн зн в) хвилю, срібний(ч р одн н в) іній. Але не маю для цього фарб!
І почав він знаходити біля вікна дивовижні( мн зн в) фарби. Були вони то в кленовому(чр одн д в) листочку, то у м'якій(ж р одн д в) пір'їнці. І написав художник прекрасні картини.
