Дідусеві казки Коли я був маленький, я дуже любив слухати, як дідусь читає або розповідає мені казки. Ніякий телевізор, ніякі мультфільми не могли зрівнятися з моїм дідусем - так цікаво він розповідав. У мого дідуся дуже приємний голос, як почуєш - заслухаєшся.
У нас вдома завжди було багато книжок з казками. Там були не тільки мої улюблені українські та россійські народні казки, але й казки інших народів - англійські, німецькі, румунські, китайські, індійські і навіть африканські. Коли він мені їх читав, то завжди пояснював все, що я не розумів. З цих казок я довідувався, як жили та живуть люди в інших частях світу. А ще він читав мені давньогрецькі міфи та біблейні історії для дітей.
Навіть зараз, якщо я чогось не розумію або не знаю, я іду до дідуся, і він мені все пояснює. Можно сказати, що дідусь був моїм першим вчителем, а дідусеві казки - підручниками.
- Добривечір, Катю! - І тобі добрий, Галю! Як ся маєш? - Я повертаюся з чудової прогулянки! - О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла? - Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу. - Чудово! А як воно там, у лісі? - Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах! - А квіти, квіти там зараз є? - Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються. - А що тобі сподобалося найбільше? - Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні… - Я щиро заздрю тобі, подруго! - А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку? - Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди… - Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами! - Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
