1) Старший син Кайдаша Карпо бачиться з Мотрею.
Старший - означення, син - підмет, Кайдаша Карпо - додаток,
бачиться - присудок, Мотрею - додаток.
2) Кайдашиха відлежувалася й брехала, що їй погано.
Кайдашиха - підмет, відлежувалася - присудок, брехала - присудок,
їй - додаток, погано - обставина.
3) Вони повертають Мелашку,а свекруха стає трішки добріша.
Вони - підмет, повертають - присудок, Мелашку - додаток,
свекруха - підмет, стає - присудок, трішки - обставина, добріша -
- означення.
4) Дівчина відчула на собі весь гнів старої баби.
Дівчина - підмет, відчула - присудок, на собі - обставина, весь гнів-
- додаток, старої - означення, баби - додаток.
Тож не дивно, що серед усіх народних пісень особливою красою виділяються колискові, які супроводжували чи не найвідповідальніший час у житті кожної людини. Найперші’роки життя для дитини дуже важливі, адже саме в цей період відбувається найбільш стрімкий фізичний і розумовий розвиток. Настільки багато за такий короткий проміжок часу людина більше ніколи не зможе осягнути. Це велика таємниця життя, яку розгадати можуть тільки сама дитина та її мати. Власне, матері традиційно належить найголовніша роль у вихованні маленької особистості.
Тож народні колискові пісні є результатом творчого натхнення матерів, які в цих піснях хотіли висловити свою любов до власної дитини, заспокоїти, уберегти маля від будь-якого лиха, побажати гарної долі.
У колисковій «Ой ти, коте, коточок» виражене побажання дитині рости великою, здоровою, розумною й щасливою. Як і в багатьох піснях, мати наказує коту не сполохати сон коханої дитини, поки її немає поряд. Жінка має встигнути впоратися по господарству, щоб дитя мало що їсти й пити, було зодягнене в чисте. Мати ніби приносить дитині квіточки зі здоров’ям, міцним сном і щастям. Пісня сповнена пестливих слів, повторів, що надають їй особливої ніжності та мелодійності:
Ой щоб росло, не боліло,На серденько не кволіло.Сонки-дрімки в колисоньку,Добрий розум в головоньку,А рісточки у кісточки,Здоров’ячко у сердечко,А в роточок говорушки,А в ніженьки ходусеньки,А в рученьки ладусеньки.Рядки, що повторюються, служать не лише для увиразнення ритмомелодики, а й для того, щоби висловлені сподівання щасливої долі набули магічної сили заклинань, а пестливі слова оповили, приспали дитячий неспокій та материнську тривогу.
Так саме мотив побажання вгадується і в іншій колисковій «Ой ну, люлі, дитя, спать». Мама вкладає маля спати та йде жати жито, а з поля приносить дитині три квітки, що є запорукою здорового сну й щастя.
Колискові пісні невеликі, небагатослівні, але глибокі за змістом. У центрі сюжету — завжди дитина, її сон, щастя, здоров’я. Мати, бажаючи найріднішій, найдорожчій людині в житті доброї долі, тремтливо й ніжно виспівує над колискою свою душу. Саме з колискових пісень новий чоловічок уперше вчиться пізнавати світ, відрізняти звуки, емоційний настрій мами, добре від поганого. Навіть сьогодні, у час, здавалось би, комп’ютерних технологій і музичних центрів, домашніх кінотеатрів і аудіосистем із якісним суперзвучан-ням, малюки віддають перевагу саме маминому виконанню колискової пісні, ніжної, справжньої, доброї і такої вічної.
