Які властивості має дієприкметник

Зустрілися два гарні,красиві птахи,однин говорить:

-Мені вже потрібно,летіти в теплі краї,холодно стає

-А я сьогодні подумав,що перезимую тут,не буду летіти в теплі краї-додав другий

Перший говорить:

-Та як ти тут зимувати будеш?Ти замерзнеш,і згинеш від голоду

-Я цим не буду перейматися,може мене хтось підбере додому-сказав другий птах

-Якщо ти зараз з нами не полетиш ,ти знаєш ,що буде.Але,вирішуй сам.-сказав перший птах

-Знай,якщо я так вирішив то так для мене краще-відповів другий птах

-Ну добре.Бувай!Мені вже час-сказав перший ,і полетів у далеку дорогу

-Не забувай мене!-Крикнув другий птах

Як краса врятувала берізку

Одного разу посадили великий новий ліс: дуби, липи, берест. Росли саджанці повільно, а бур’яни між ними – швидко. Не давали вони маленьким деревцям вирости, піднятися. Не знали люди як бур’янів позбутися. От і старший лісник порадив посадити поміж дерев берізки. Вони, мовляв, ростуть швидко і знищать бур’яни, бо залишать їх без сонця. Так і зробили. Через кілька років підросли берізки, знищили геть усі бур’яни, але й іншим деревам не давали росту, заступали їм сонце. Вирішили зрубати берізки. 
Був ясний, сонячний вересневий день. Послали бригаду лісорубів. Берізки з білими стовбурами, золотистими листочками на тлі яскраво-синього неба були такими гарними! Зупинилися лісоруби, завмерли від краси. Не піднялась рука з сокирою вчинити розправу над деревами. Розміркували, що можна інші деревця пересадити на окремі ділянки. І досі росте білокорий березовий гай, даруючи людям насолоду.
Гарна береза, та все ж наймальовничіша вона восени, коли кожний її листочок виблискує, наче виграє на сонці. Недаремно ж кажуть «Золота береза».