(1) Люди прагнуть до прекрасного, гармонії тіла та душі. (2) I хоча кожна епоха породжувала свої уявлення про справжню красу-завжди вважалося, що саме вона врятуе світ. (3) Проте потрібно визнати, що без внутрішньої зовиішия краса втрачає будь-який зміст. (4) Душевне багатство й краса роблять нас набагато привабливішими за про- сто вродливих людей. (5) Справжня краса людини непомітна та виявляється не через гарні речі чи зовнішній вигляд, а за до таких чеснот, як мило- сердя, чуйність і любов. (6) Саме ці почуття потрібно повсякчас плекати в собі, бо лише внутрішня краса здатна врятувати світ Пунктуаційну помилку допущено в реченні А першому Б другому В третьому Г пятому
