1.) Прочитайте виразно вірш і виконайте завдання. Зверніть увагу на розділові знаки. Ліс густий, дрімучий, темний, Де родились, там вмирають, Споконвічний ліс росте, Обертаються у тлінь, Не проб’ється навіть сонце На могилах Виростає Крізь гілля його густе. Ряд наступних поколінь. Велетенські граби, вільхи, По лісах шумлять потоки, Сосни, явори, дуби Смарагдові від трави, Раз в століття полягають . Розпливаючись то в багна, Після віку боротьби. То озера, то в стави.

А. Назвіть однорідні члени речення та визначте їхню синтаксичну роль.

Б. Яких слів вони стосуються?

В. Якими частинами мови виражені?

Объяснение:

В університеті   мені подобається навчатися. Там студентів, хоч греблю гати. Звісно, бувають викладачі без душі, а є такі, що комар носа не підточить. У мою ахілесову п'яту поцілив викладач з історії України і економики . Мене кидало і в жар і в піт, але якось я склав іспит на хорошу оцінку, а точніще на 5 балів . не потрібно усе брати близько до серця, а спокійно, виважено оцінювати ситуацію. На іспитах аж земля горить під ногами. Часом о третій ночі мені надають на горіхи мої співмешканці. Але ж дружба - то святе. Я сушив голову п'ять років день у день. Результат очевидний. Я отримав диплом магістра і золоту медаль, і знайшов оту золоту середину у своєму житті. Зараз убив два зайці: працюю офіційно на роботі і підробляю репетитором по економіки .

- Привіт Володимир!
- Привіт Марійко, як в тебе справи?
- Звісно справи погано, адже це так жахливо, в Україні війна! А у тебе?
- У мене так само, ось недавно ми всім класом писали листи до воїнів-захисників, мені так сподобалося що кожен учень у своєму листі так щиро прославляв важкий труд наших солдатів, всі так щиро дякували за цей обовязок перед державою, який кожен солдат несе гідно.
- Ой як це чудово, в нашому класні теж була така благодійна акція, ми писали листи, малювали малюнки, допомагали харчами та речами першої необхіднсті, я впевнена що солдати дуже задоволені, адже як це приємно коли ти розумієш, що про тебе не забули, і я впевнений що тоді у кожному солдаті прокидається бойовий дух і він з гордістю буде захищати нашу неньку.
- Так я згідна з тобою. Ми також вже декілька разі із школи відправляли солдатам харчі та речі першої необхідності. Це дуже чудово. Я багато читала, що відомі люди допомагають солдатам, вони відправляють великі суми грошей. я вважаю що вони роблять дуже правильно адже кожна копійка може спрасти комусь життя, особливо у такий скрутний час. Ти про що писав у своєму листі? 
- Я бажав солдатам щасливо закінчити війну, повернутися додому здоровими і живими, в кінці я написав номер мобільного телефону, це були умови акції і ось вчора мені зателефонував солдат зі словами подяки, цебуло так приємно!
- Як тебе розумію, мені так само зателефонували. Я хотіла б щиро аби це все скінчилося. сподіваюся так воно і буде! 
- Звісно буде, сподіватися треба тільки на краще!
- Так, ну бувай.
- Бувай.