очень нужно зарание за ответ)

Укожного своє поняття про щастя і протягом життя воно змінюється. спочатку для щастя потрібно небагато, а після вже цього недостатньо. сьогодні більше з цим поняттям асоціюються матеріальні блага. можливо це через відсутність життєвої мудрості, а може просто для обмеженого людини таке відчуття як щастя можна купити. насправді досягти матеріального комфорту більш реально, ніж духовно стати щасливим. людину робить щасливим його сім'я. спочатку це тато і мама, всі родичі. здорово коли всі свята об'єднують і дійсно тоді атмосфера щастя витає в повітрі. близьких людей навіть можна не кликати, по-справжньому близька людина приходить сам і від душі вітає. щастя це коли близькі люди тебе розуміють і не просто в звичайних ситуаціях, а в складних життєвих моментах і навіть скоєних дурниці. розуміння і гармонія ось і є справжнє щастя. часто люди не цінують те, що мають, а даремно. щастя - це вміти цінувати кожен прожитий день, радіти дрібницям. безумовно, необхідно ставить життєві цілі і досягати їх, але найголовніше потрібно вміти бути щасливим, незалежно від обставин. звичайно щастя це близькі друзі. протягом життя деякі люди з'являються, а з кимось спілкування припиняється. але обов'язково є кілька близьких друзів, перевірених ситуаціями і надійних. іноді здається, що і не друзі вони зовсім, а близькі родичі. щастя - це здоров'я близьких і рідних. немає нічого складнішого, ніж випробування хворобою. якщо всі будуть здорові, то людина вже буде щасливий. взагалі жити в гармонії це велике щастя. це завдання непросте, але щоб бути щасливим необхідно проводить роботу над собою. потрібно вміти отримувати це почуття і віддавати. але, ні в якому разі, не ставить свої потреби вище. щасливий той, хто вміє віддавати і робити щасливим другої людини. найголовніше щастя не тільки для людини, але і для всього людства, це продовження роду. народження дитини породжує космічне почуття абсолютного щастя. можна побудувати кар'єру, заробити багато грошей, але не випробувати щастя стати батьками. діти визначають сенс життя і роблять її наповненою, абсолютно щасливою.

Коли я був маленьким ми з мамою були у селі. Вона повела мене помилуватися природою. 
Спочатку ми йшли дубовою посадкою.Потім я побачив білу поляну.Я підбіг ближче і поринув у щось пухнасте і м"яке.То були кульбабки.Я нахилився подивитися на квіточки ближче.В них були шапочки з легких пушинок. Тоді дмухнув вітерець і вони полетіли .Як же це було красиво!Нас вкрило неначе снігом серед літнього лугу. 
Ми ще довго гралися дмухаючи один на одного.Той кульбабковий пух лоскотав мене і мені було смішно та радісно.