Зимові календарні свята українців поєднують у собі язичницькі та християнські риси і пов’язуються з відпочинком природи, яке у народі називали «засинанням землі». Це був час підготовки до весняних польових робіт, ворожіння на майбутній урожай, пошанування господарських занять — землеробства, скотарства, бджільництва.У зимових святах, на відміну від інших календарних дат, краще простежуються вшанування предків, повага до рідних та близьких, односельчан. Зимові обряди пов’язані з давніми міфами про народження Всесвіту.Кульмінаційним моментом зимового періоду вважаються Різдвяні святці, які поєднують Різдво (7 січня), Новий рік — Свято Василя (14 січня), Водохреща (19 січня). Зимові свята супроводжуються обрядовими піснями (колядками, щедрівками), побажаннями, частуваннями, театральними іграми та розвагами.
Лісова пустунка Якось влітку ми з татом пішли у ліс по гриби. Довго ми ходили лісом і раптом я почув стрекіт - спочатку з одного боку, а потім з іншого. "Хто це стрекоче?" - спитав я у тата. "Хось жартує над нами!". Тато посміхнувся і сказав: "Це руда пустунка-білочка. Ось вона, дивись!". І тут я побачив білку, яка сиділа на гілці сосни і стрекотала. Ми пригостили лісову пустунку горішками, поклавши їх на землю. Білочка хутко перетаскала горіхи у свою домівку, а потім підійшла до нас, щось прострекотала і побігла геть. Мабуть, так вона подякувала нам.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
