Знайдіть однорідні члени речення і поставте між ними коми. 1. Тож ставай до хороводу і за піснею народу далі йди в святкову ніч щастю власному навстріч! (М. Бажан). 2. Ми в’їжджаємо на шкільне подвір’я, де ясніє великими вікнами двоповерхова з червоної цегли школа (М. Стельмах). 3. Горять міняться на очах сині зелені бузкові оранжеві й бурштинові легкі осяйні хмарини. 4. За чорними шибками хлюпотів дощ, якось тужно надсадно шуміли на вітрі мокрі обважнілі сосни (З тв. В. Козаченка). 5. Високо над грядою гір ключем пролітали в сонячному небі якісь бистрі тонкошиї птахи (О. Гончар). 6. Раптом над ним пронеслась, мов хмара, тінь великого з розпростертими крилами птаха (В.Гжицький). 7. Високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі іуси у плавні на ніч (М. Коцюбинський). 8. Вилізли тіні з садків з-під стріх із-за повіток (А. Головко).

Объяснение:

Там межи високими вербами дзюрчить струмочок, і за струмком помежи кущами гадюкою в’ється на Шевченкову гору стежка. 2. Сонця на землі не було, але вгорі у небі жайворонки були вже золотими. 3. Внизу, десь під самими вікнами почувся гомін чужих голосів. 4. Їхали довго, понад десять діб. 5. На околиці села, біля самого байраку, живе Йосип Вихор. 6. Хлопець досить успішно склав екзамен з усіх предметів, у тому числі з української мови. 7. Тоді ми річку перейшли  вузьку й зарослу, ледве видну.

ІІ. Визначте, якими частинами мови є виділені слова.

1. марійка мовчки дивилась на здивовану подругу. 1.        речення просте. 2.        розповідне. 3.        неокличне. 4.        двоскладне: поширене, по­вне, неускладнене. 5.        підмет марійка, простий виражений іменником. 6.        присудок диви­лась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу. 7.        у групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (диви­лась (як? ) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого? ) на подругу) і поєднується з ним зв'я­зком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкмет­ником, залежить від додатка (подругу (яку? ) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження. 2. 1.        дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (в.сосюра). 2.        це речення складносурядне, складається з трьох предикатив­них частин: 1) дівчина троянди поливала, 2) кудись котилась хмар навала, 3) сміялась осінь за вікном, 3.        між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, сумі­сних дій). 4.        частини зв'язані між собою сурядною (перелічувальною) інто­нацією, сурядними (єднальними) сполучниками. 5.        всі частини складного речення - за моделлю простого речення -двоскладні, поширені неускладнені, повні. перша частина - дівчина троянди поливала - предикативний центр - дівчина поливала; підмет (дівчина) простий, виражений імен­ником жіночого роду, у формі називного відмінка однини: присудок (по­ливала) простий дієслівний, виражений перехідним дієсловом дійсного способу, минулого часу, жіночого роду, однини. зв'язок між підметом і присудком координація, засіб вираження зв'язку флексія – а, інтонація, відношення предикативні. поливала (що? ) троянди - включає прямий додаток, виражений іменником жіночого роду, у знахідному відмінку множини: зв'язок із присудком - сильне безприйменникове керування: засіб вираження зв'язку - флексія –і; відношення об'єктні. 3. 1.        відбились зорі у воді, летять до хмар (о.гончар). 2.        розповідне, неокличне. 3.        безсполучникове, бо засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність. 4.        речення складається з двох предикативних частин: 1) відбились зорі у воді; 2) летять до хмар тумани. 5.        речення з однотипними частинами. 6.        між предикативними частинами складного безсполучникового речення єднальні відношення (перелік сумісних явищ) 7.        предикативні частини з'єднані між собою, крім інтонації, спів­відношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів — присудків.