В. Виконайте розбір за будовою 2. Утворіть прислів'я та приказки.
Biк живи -
Добре того вчити,
Іюдей питай,
Не кажи гоп,
З ким поведешся,
Життя прожити
Друга шукай,
поки не перескочиш.
вік учись.
не поле перейти.
а свій розум май.
а знайдеш — тримай.
того й наберешся.
хто хоче все знати.
А. Випишіть узагальнено-особові
речення.
Б. Підкресліть граматичні основи.
В. Запишіть транскрипцію виділеного слова.

Тарас Григорович Шевченко залишив після себе понад тисячу самих різноманітних творів. І він є не тільки дуже видатним поетом чи прозаїком, але і драматургом, художником, мислителем. Насправді геній українського Кобзаря надзвичайно різноманітний. Більшість людей знають, чо він писав вірші. Але він створив 9 повістей та багато драматичних творів. Але найбільше він прославився завдяки “Кобзареві”. Найважливішою рисою творчості Т.Шевченка є його надзвичайна волелюбність. Найвизначніші його твори – це спів про свободу та уславлення незалежності. В його творах часто зустрічається слово “свобода” з яскравими епітетами. Улюблений герой поета – це народний витязь або запорізький козак. Дуже часто зустрічається і гайдамака-повстанець, який виступає як поборник рідного краю. Читаючи твори Великого Кобзаря, можна зрозуміти, що більшість із них спрямована проти свавілля царської влади та проти кріпосницького права. Його часто називають не інакше як революціонером літературної форми. Т.Г.Шевченко відігравав дуже важливу роль у тому, щоб домогтися об’єднання прогресивних сил всього українського народу. У своїх творах поет зображує дійсність, але водночас оспівує і героїчне минуле рідного народу. Окрім того, творчість Кобзаря пов’язана з становленням української мови. Йому вдалося майже неможливе – вивести свою рідну мову на всесвітній рівень. В часи, коли жив Т.Шевченко, панувала така ідеологія, яка примушувала багатьох видатних людей замовкати назавжди. Любе правдиве слово переслідувалося, панувала офіційна брехня. Але Кобзар не боявся оспівувати свободу, тому що знав: слово невмируще і воно живе своєю правдою.

Батьки навчають нас бути людяними, охайними, шанувати працю, добре вчитися. І їм дуже нелегко спілкуватися з нами, коли ми говоримо неправду. Тому вони намагаються переконувати нас, що треба бути чесними: «Чесність — краща чеснота».

Не завжди легко говорити правду, особливо про некрасиві вчинки. Але, коли обманюєш когось, особливо близьку людину, — на душі стає ще гірше. Недаремно кажуть: «в обманщика має бути гарна пам'ять». Це означає, що він повинен пам'ятати, що і кому сказав, і постійно приховувати правду. А це породжує страх і відчужує від людей. Обманювати означає боятися. Тобто виходить, що обманщик — це найчастіше боягуз.

Але ж усім відомо, що «шила в мішку не сховаєш». Так і правда — десь випливе. І стане людині ще гірше: будуть з неї сміятися або дорікати. Тому треба намагатися відповідати за свої слова і вчинки, а якщо не так щось трапляється — казати щиро та чесно, не боячись. Адже «краще гірка правда, ніж солодка омана». А якщо бути чесним і справедливим — буде більше поваги до такої людини. І в її оточенні, і до себе самої.