1. Укажіть рядок, у якому всі дієприслівники мають недоконаний вид. А керуючи, проїжджаючи, сміючись Б поївши, спалахнувши, розглядаючи В наближаючись, насмілившись, купуючи Г схаменувшись, крикнувши, ремонтуючи 2.Укажіть правильну відповідь. А Дієприслівник присівши утворено від дієслова присідати. Б Дієприслівник літаючи утворено від дієслова летіти. В Дієприслівник переписавши утворено від дієслова переписувати. Г Дієприслівник зігрівши утворено від дієслова зігріти. 3.Укажіть дієприслівник, морфологічний розбір якого виконано правильно. А Притулившись одне до одного, на хаті сиділо двоє лелек. Притулившись — особл. форма дієслова — дієприсл., док. вид, присудок. Б На полу, скрутившись клубочком, лежало козеня. Скрутившись — особл. форма дієслова — дієприсл., недок. вид, обставина. В Зацвівши інеєм, дерева видаються казковими. Зацвівши — особл. форма дієслова — дієприсл., недок. вид, обставина. Г А він з батьком вештався кругом копиці сіна, намагаючись удержати її вилами. Намагаючись — особл. форма дієслова — дієприсл., недок. вид, обставина. 4.Укажіть рядок дієслів, від кожного з яких можна утворити дієприслівник із суфіксом -вши. А запросити, приготувати, знайомити Б розробити, зазначити, здатися В вивчити, прикрасити, перелітати Г зайнятися, розв’язувати, сказати 5. Укажіть рядок дієприслівників, кожен з яких пишеться з не окремо. А (не)оцінюючи, (не)змігши, (не)починаючи Б (не)забуваючи, (не)навидячи, (не)подякувавши В (не)знаючи, (не)вгаваючи, (не)давши Г (не)зчувшись, (не)маючи, (не)ставши 6.Укажіть рядок слів, у кожному з яких на місці пропуску пишеться и. А виконуюч.. доручення, будуюч.. дім, колюч.. стебла Б допомагаюч.. мамі, майструюч.. іграшку, розглядаюч.. альбом В згрібаюч.. сіно, пахнуч.. квіти, лягаюч.. спати Г згадуюч.. літо, сипуч.. піски, доглядаюч.. дітей 7. Укажіть речення, у якому дієприслівник ужито із залежними словами. А Великий корабель, захитавшись, почав поринати у воду. Б Я охоплюю обома руками березу, притулившись вухом неї. В Дівчата, причепурившись, виходять на вулицю. Г І пішов, не озираючись, до чужого села.

Назва СІЧЕНЬ походить від слова “Січа”. У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети - все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).
Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття. Походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

У березні день з ніччю зустрічаються.

Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.

КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає ” сонячний”.

ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

ЧЕРВЕНЬ походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).

ЛИПЕНЬ - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.

СЕРПЕНЬ - від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха вець, барильник.

Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.

ЖОВТЕНЬ - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

ГРУДЕНЬ - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздилти такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

Квітень - бо розквітає природа, звільнившись від холодних обіймів зими та післязимових приморозків. Ще його називали дзюрчальником, снігогоном.Для християн — це видатний місяць, бо на нього, як правило, припадає свято Воскресіння Христового, Благовіщення, а отже, і Вербна Неділя, завершення Великого Посту, і часто - Поминальний тиждень, ПроводиЄвропейська і російська назва «апрель» походить від імені давньогрецької богині кохання і краси - Афродіти (за римським варіантом – Венери).Середульший син Матері-Весни, головне призначення якого - Землю-Матінку розбудити, вкрити її першими квітами-травами. Сам Квітень одягається в зелені шати, перепрягає коней з саней у воза, а коли соловейко озивається в гаї, починає готуватись до зустрічі меншого брата-Травня. В давні часи у Квітні вшановували Берегиню, яку благали про майбутній урожай, а також водили хороводи і співали радісних пісень на честь Лади та її доньки Лелі, щоби був лад у справах, любов і злагода між людьми, і від цього -радість на душі.