376. Прочитайте текст. Випишіть слова, у яких м'якість приголосного передається за до ь, я, ю, І. Чудовий Дніпро в тиху погоду, коли вільно й плавно мчить крізь ліси та гори повні води свої. Ані ворухнеться, ані заrуркотить. Дивиш- ся й не знаеш, плине чи не плине його велична тирочінь. Любо тоді й жаркому сонцю глянути з височини й опустити про- мені в холод скляних вод, і прибережним лісам яскраво відбитися у водах. Зеленокудрі! Вони припали разом з польовими квітами до вод і, схилившись, дивляться в них — і не надивляться, і не намилуються світлим образом своїм, і посміхаються до нього, і вітають його, киваю- чи гіллям. Мало який птах долетить до середині Дніпра. Розкішний! Немає рівної йому ріки на світі. Чудовий Дніпро і вночі, і вдень. Синій-синій, i рухається він плавним розливом, і видно його так далеко, як тільки може бачити людське око (За М. Гоголем, переклад М. Рильського

Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.

Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.

Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.

А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.

Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!

Білий (означення) лебідь(підмет) тихо(обставина) плавав(присудок) по озеру(обставина), а поблизу(обставина) гори(підмет) були засипані (присудок) свіжим (означення) білим (означення) снігом(додаток), неначе лебединим пухом(обставина, виражена порівняльним зворотом).
Речення розповідне, неокличне, складне, сполучникове, складносурядне, складається з двох простих речень, які з'єднані сурядним підрядним сполучником а.
Перше речення - розповідне, неокличне, просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
Друге речення - розповідне, неокличне, просте,двоскладне, повне, поширене, ускладнене порівняльним зворотом.