Життя Феодосія Рогового то яскравий приклад духовного
аристократизму коли людина відхиливши легкий вибір стає на
важку і високу дорогу пошуків істинни й правди і готова платити
стражданями за принципи. Доля письменика як і більшість тих хтожив чесно й совісно була нелегкою але особливо трудним був його
літературний шлях десяти років замовчування невизнання звинувачень
у "ідейних нечіткостях” не сприйнявтя його манери письма. Як письменник він народився з болю за долю свого рідного краю. Розгортаючи тему понищення унікального куточка Української землі він і сам розкрився як митець високого гуманістичного звучання.
Він був максималістом у всьому в дружбі в житті особливо в
творчості. Докладав усіх зусиль щоб наблизити нашу літературу до
вершини світового письменства. Увібравши і органічно впливши в
індивідуальну творчу систему найпередовіші досягнення
Європейської прози Роговий створив цілком самобутній стиль свою
неповторну поєтику. Він прагнув сказати своє чесне зболенне слово про ту
добу в яку йому випало жити.
