Прочитай виразно текст; знайди та випиши дієприслівники; визнач вид, час
та склади з ними свої речення.
Верба – одне з найулюбленіших у народі дерев. Здавна
вона супроводжує людські поселення й оселі. Верби
над ставом — традиційна прикмета українського села.
Древні слов'яни Вважали вербу Священним
деревом, думаючи, що вона уособлювала бога Сонця —
Ярему, що дав людям вогонь. Верба символ
родинного вогнища. Навколо дерева водили молоду
пару, співаючи обрядові пісні. Під вербами молодь
призначала побачення, освідчуючись у коханні.
Тиждень перед Великоднем називається вербним. У
Вербну неділю вербу освячують у церкві, а потім несуть
її додому і б'ють нею хатніх, промовляючи: «Не я б'ю,
верба б'є, віднині за тиждень буде в нас Великдень.
Будь веселий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий,
Як земля».