. 1. Прочитайте речення, правильно інтонуючи однорідні члени. Підкресліть однорідні члени і слово, до якого вони належать. Назвіть сполучники, що з'єднують однорідні члени речення. Укажіть поширені та непоширені однорідні члени речення.

Ні долі, ні волі у мене нема, зосталася тільки надія одна. (Леся Українка) Моє щастя, і ніжність, і гнів я у пісні хотів зберегти. (В. Сосюра) Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої, в потічка веселого, що постане річкою, в пагінця зеленого, що зросте смерічкою. (А. Малишко) А по дашку прозорої веранди ходили то дощі, то голуби. (Л. Костенко) Митець думає не тільки розумом, а й серцем. (О. Довженко) У лузі було чути веселий щебет пташок, кумкання жаб. (Із журналу)

2. Спишіть речення, вставляючи сполучники. Визначте, якими частинами мови виражені однорідні члени речення.

Шумить, ... шепче, ... тривожить зрадливий дощ із-за кутка. (М. Рильський) Силуети гір ... випливали, ... ховалися за сіткою весняного дощу. (Ю. Японський) Спадає сніг повільно ... терпеливо. Біліють крила ниви ... душі. (Д. Павличко) ... слави здобути, ... живим бути. (Т. Шевченко) ... ... сором, ... ... гнів опанував його серце? (Панас Мирний) Селяни знають, ... не королі, що є Енциклопедія Землі. (С. Стриженюк) Се був страшний, безтямно смілий ... кровожадний войовник, Бурунда-бегадир, суперник у славі з Кайданом. (І. Франко)

Довідка: і, і; то ... то; й, і; або ... або; чи то ... чи то; а; і.

Сама природа про те, аби все, що є в ній живим, було красивим. красивий ліс, що вдягнувся в зелені шати, красиве поле соняшників, що повернули свої голівки до сонця — всюди присутня краса, що милує око. дитину змалечку привчають бачити й творити красиве, бо потворне не розвиває й не спонукає до злету думки, творчості, прагнень. красивими є не лише речі чи сама природа. красивими є люди, особливо красиві своєю душевною красою. бо такі люди добрі, привітні, вони ніби світяться зсередини. такі люди тримають нашу землю, на них тримається весь світ, отже, саме така краса врятує світ. це краса людяності, краса чистих почуттів, краса думок. 

Відповідь:

МЕНЮРУБРИКИ

МІЙ ЧАС ЗУПИНИВСЯ ТУТ. РОЗПОВІДЬ АМЕРИКАНЦЯ НА КАРАНТИНІ У ЛЬВОВІ

Joe Lindsley

29 березня 2020 27543 0

Джо Ліндслі прилетів до Львова на журналістську конференцію та через карантин змушений був залишитись тут надовго. (українською та англійською мовами)

Фото: Газета «День»

ФОТО: ГАЗЕТА «ДЕНЬ»

У Львові є популярною пісня, у якій є слова «Ми помрем не в Парижі». В епоху коронавірусу вона отримала зовсім інший зміст. Наш час зупинився там, де нас зупинила інфекція. І він змушує переглянути багато наших цінностей, змінити своє ставлення до світу та до себе. Історія американського журналіста Джо Ліндслі, який через вірус змушений надовго застрягнути у Львові та його друзів з різних країн світу.

Коронавірусом була інфікована значна частина відомих людей – принц Чарльз, Грета Тунберг, урядовці й політики з багатьох країн, включно з американськими сенаторами, зірками НБА та футболу, що підкреслює його поширення на весь світ. Він навіть отруїв мої сни: я бачу той самий жах, у якому залишок на шкалі мого інгалятора від астми, який рідко використовую, швидко падає до нуля. Всі ми перебуваємо у стані невизначеності і божевілля, і я чую історії, які дають надію, свідчать про розчарування та розгубленість, від друзів, яких я зустрів під час подорожей світом.

Під час цього карантину я перебуваю в Україні, де випадково залишився, коли музика, як у грі, перестала грати, і нам усім довелося знайти місце для самоізоляції. Я залишився за стінами монастиря ХVII століття як єдиний гість у готелі, і, незважаючи на фізичну ізоляцію, я перебуваю на зв’язку з іншими людьми. Усіх цікавить одне: що відбувається у цю дивну епоху коронавірусу? Ось мої думки.

Пояснення: