Виправте помилки в реченні. Запишіть відредаговане речення : 1.Читаючи кіноповість «Зачарована Десна», перед очима постають картини мого дитинства.

2.Читаю про спогади митця в написаній повісті Олександром Довженком.

3.Малий Сашко дякує та захоплюється батьком Петром Семеновичем.

можно нарисовать плакат, идей может быть  много например: нарисовать можно что то простинькое по средине книга открытая а вокруг какието узоры что то типо цветах флага украины. а в книге написать почему нужно бережно относится.  

Объяснение:

написать...

Наша українська мова одна з самих милозвучних та кольорових мов. Багатьма словами можно сказати "мама", і "матуся", і "ненька". Скільки ж віршів написано відомими поетами на рідній мові, оспіванно піснями гарні краєвиди, намальовано картин художниками з куточків України. Тільки не всі задумувались, що чарівність своєї мови треба берегти, дбати про правильну вимову, орфографічно писати,не перекручувати слова на новий "сленг". Якщо кожен почне змінювати тлумачення того,чи іншого, то через декілька років ми не будемо розуміти один одного. Я за те, щоб людина з дитинства знала що її мова прекрасна така яка вона є, треба поважати це і вчити нові слова, дотримуватися вимог, дбайливо ставитись до української мови.

1. Інтимна лірика.
2. Пое висловлює найщиріші, найглибші почуття, звіряючи своє кохання тій гордій і неприступній, від якої не чекає на взаємність.
3.Заклик шукати своє кохання та кохати всупереч усім бідам, не дивлячись ні на що. 
4. Почуття страждать через невзаємність.
5. Як я люблю тебе без тями.
6.Ліричний герой живе у світі, у якому панує реальне, вигадане і неподілене кохання. Він бачить перед собою портрет коханої, таємничий духовний зміст її внутрішнього змісту, ідеал, яким його собі уявляє ліричний герой(це і є сам автор).7.звичайни та метафорични епітети: «чудові очі… ясні»; «дно студене»; «зарево червоне»; «довгими ночами»; «щастя молодого»; «дива золотого». —Порівняння: «очі…, немов криниці дно студене»; «уста…, мов зарево червоне»; «серце…, неначе перла у болоті», підкреслює надзвичайну красу дівчини, її байдужо-зневажливе ставлення до почуттів закоханого юнака і його високі душевні поривання. -Складни тропи — метафори: «докір займається і …тоне у тьмі»; «ти серце надірвала»; «вирвала ридання голосні»; «свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні». Вони підсилюються повторами, що увиразнюють душевний біль ліричного героя з приводу неподіленого глибокого почуття. -Тавтологічні повторення: «В житті мене ти знать не знаєш, хоч знаєш, добре знаєш, як я люблю тебе без тями, як мучусь Довгими ночами і як літа вже за літами свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні…», вони надають можливість усвідомити надзвичайність великого і справжнього почуття закоханого, який спочатку ніби протестує проти появи образу його коханої, що являється йому уві сні. -Риторичні фігури: риторичне заперечення «О ні!» змінюється на риторичне звертання «Являйся, зіронько, мені!», що підсилюється риторичним окликом «Хоч в сні!».