arhangel33
30.03.2022 03:19

спішіть речення,поставте розділові знаки, підкресліть граматичні основи. Намалюйте до кожного речення, укажіть тип підрядності. Якщо речення з кількома підрядними-укажіть,яка це підрядність (послідовна, однорідна чи не однорідна)

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
vaierchik
21.11.2021 16:06

Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині Однаковісінько мені. Але дуже важко повірити у його байдужість щодо причетності до рідної України: "Мені однаково, чи буду // Я жить в Україні, чи ні". Для поета рідна земля була святою, він так щиро ї любив! Але його житТєвий шлях несе на собі відбиток довгого перебування у кріпацькій неволі — "На нашій своїй землі". Та перед цими рядками є й інші: "На нашій славній Україні". З одного боку, Україна славна і наша, азіншого — все-таки, "не своя", бо невільна, сама собі не належить. Гадаю, саме в цьому парадоксі й міститься геніальна тема твору: не вражаюче глибоке відображення трагізму людини, яка так багато зробила для своєї Батьківщини, але нараз відчула, що через певні обставини від іїї праці може не залишитися й "малого сліду". Умисне лукавить поет і тоді, коли пише, що "малого сліду не покину" на Україні і що його "не пом'яне батько з сином". Навіщо ця "маска" ліричного героя, який робить заяви, що можуть викликати у читача підозру щодо його щирості? На це питання я знайшов відповідь тільки тоді, коли зрозумів, що ці запевняння поета про власну байдужість до того, чи буде він жити в Україні, чи ні, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть, все це для того, щоб наголосити: Шевченкові, звісно, не однаково. Biciмнадцять рядків вірша напружено готують нас до важливості останніх п'яти рядків: Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні П, окраденую збудять... Ох, не однаково мені. У цих рядках Кобзар надзвичайно точно передбачив головну проблему української нації, що, мов меч, висить над нею вже кілька століть і яка стала чи не найзлободеннішою проблемою сьогоднішнього дня: окраденість розбудженої в огні революційних перетворень України, окраденість у час її оновлення та відродження. Тому я з повним правом вважаю поезію "Мені однаково, чи буду..." зверненням-попередженням сучасному поколінню українців.Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію "Мені однаково, чи буду...", тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша "Мені однаково, чи буду.." У ньому ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо рoсійські самодержавці присплять національну свідомість українців і викоренять з Їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави: ...Як Україну злії люде Присплять, лукаві, ї в огні п, окраденую, збудять... Ось що для Шевченка є головним, а не любов і слава серед співвітчизників! Він без болю зізнається:

0,0(0 оценок)
Ответ:
AnnaXolcman3003
15.05.2023 01:42
У Києві, на площі перед Софійським собором, височить відомий кожному українцю пам'ятник Богдану Хмельницькому. Майже 130 років він вже стоїть на цьому місці, ставши за цей час своєрідною візитною карткою Києва. Пам'ятник був встановлений і освячений 23 липня (11 липня за старим стилем) 1888 року, коли в Києві святкували 900-річчя хрещення Русі.
Постамент пам'ятника має форму доволі невисокої гірки із сірих гранітних брил, що за своєю формою нагадує скелю або степовий курган. Напис на постаменті доволі лаконічний: «Богдан Хмельницький. 1888». Сам пам'ятник славетному гетьману вражає своєю динамічністю: вершник начебто осадив коня на повному скаку і, простягнувши булаву, хоче звернутися до народу. Надзвичайно виразним є силует коня, що подалася назад, а також вигин кінських ніг та голови. Щодо самого гетьмана, то спеціалісти підтверджують, що портретна подібність передана досить точно, як і деталі одягу того часу. Автор скульптури  — видатний скульптор XIX століття Михайло Микешин - під час створення ескізів активно консультувався з істориками. Скульптурна композиція доступна для кругового огляду, що дає можливість докладно розглянути всі її деталі.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота