5. Спишіть речення з дієприслівниковим зворотом, розтавляючи розділові знаки. Підкресліть дієприслівниковий зворот.

1. Сагайда випроставшись між низькими деревами якусь мить стояв

приголомшений і засліплений блиском вранішньої природи. (О. Гончар )

2. Падаючи з дерева і лягаючи на землю листя тихо і якось таємно шелестіло.(

Б. Грінченко).

6. Перебудуйте речення, замінюючи одне з особових дієслів

дієприслівником.

Микола взявся за іншу вудочку і став пильно дивитися на поплавок.

7. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники доконаного і

недоконаного виду, запишіть їх парами. Визначте суфікси в

дієприслівниках.

Загортати, загорнути, летіти, прилетіти, зазнати, зазнавати, поміняти,

міняти.

8. Зробіть синтаксичний розбір речення. Надписати частини мови над

кожним словом.

Вилізши на великий сніговий карниз, юнак різко відштовхнувся

палицями (М. Новиков).
9. Виконайте розбір дієприслівника як особливої форми дієслова

(вилізши).

10. Відредагувати речення.

Виходячи з вагона, у моєї валізи відірвалась ручка. Сидячи в автобусі,

мені стало млосно й дуже заболіла голова. Почувши ці слова, перед

нами постає мужня людина

Вони летіли вдень і вночі, дуже втомилися. А коли прилетіли, дуже зраділи. але там все було по іншому.
Тутешні птахи виявилися дуже доброзичливими і добре прийняли їх у своїх кроях. Нагодувавши гостей пшеницею поділилися своїми будиночками і дали їм гарненько відпочити після довгої мандрівки.
Вони щебетали, грали і веселилися поки в їх рідних краях не закінчилася зима. Відлітати їм вже не дуже хотілося, але вони скучили за рідними місцями. Птахи обіцяли повернуться на наступний рік. Тепер у них з'явилися чудові друзі, які їх чекають

Назва СІЧЕНЬ походить від слова “Січа”. У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети - все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).
Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття. Походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

У березні день з ніччю зустрічаються.

Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.

КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає ” сонячний”.

ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

ЧЕРВЕНЬ походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).

ЛИПЕНЬ - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.

СЕРПЕНЬ - від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха вець, барильник.

Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.

ЖОВТЕНЬ - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

ГРУДЕНЬ - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздилти такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.