
ответ:
мій день у школі починається о восьмій годині. я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. ми обговорюємо останні шкільні й і новини. незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу.
наші вчителі — дуже мудрі люди. від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. у залежності від предмету ми розгортаємо підручники, ічні карти, зошити і слухаємо дуже уважно. інколи ми навіть забуваємо про перерву, так нам цікаво.
на перерві я захоплено розпові своїм друзям про новини спорту, адже я затятий уболівальник. лунає наступний дзвінок, і ми знову заповнюємо наші світлі й затишні класи. частіше в нас буває п'ять або шість уроків.
шкільних днів у житті учня дуже багато. декому може здатися, що вони схожі один на один. але це зовсім не так. кожний день у школі збагачує мене новими знаннями й враженнями. я хочу, щоб усе моє шкільне життя було таким само цікавим і щасливим.
Як гарно в лісі. Скільки тут грибів. Ось майнла руденька білочка. Куди вона зникла. Ось опускається павучок. Куди він мандрує? Мабуть, шукає нове місце для павутинки. Ось він опустився на гілочку ялини. Павучку дуже сподобалося це місце і він почав творити. Коли він закінчив плести, побачив, що на нього дивляться маленькі діти, які стояли під ялинкою. Хлопчик сказав:"Дивись який павучок". Маленька дівчинка зацікавлено підняла голову. "Він такий маленький" - здивовано сказала вона і хотіла підійти і узяти маленького павучка. Він злякався й поліз на самісінький верх павутини. Але хлопчик зупинив:"Не чіпай його. Ходімо краще гриби шукати". Дівчинка наостанок глянула на павучка й пішла за хлопчиком. А павучок ще довго згадував зустріч з дітками.