1а
2б
3в
4 (не знаю)
5Лиха заздрість будила ворожнечу поміж людьми й не сприяла їм дійти до згоди : одностайно на чому-небуть стати глуха віра, нищила душу і не давала спромоги знятися вгору, побачити інші світи - безнадійність довічна, в'язала силу й перечила добуватися кращої долі. ( вроді все )
6 Між однорідними частинами можна поставити сурядні сполучники, в наслідок чого можна поставити кому або крапку з комою.
Між неоднорідними частинками можна поставити підрядні сполучники, в наслідок чого можна поставити двокрапку або тире
7 Крапку з комою ставлять, якщо частини рівноправні, незалежні, поширені, мають усередені розділові знаки або далекі за змістом
Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму ліричної героїні
Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)
Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична)
Збірка: «О краю мій» (1999)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими
Персоніфікація: «радість тулиться»
Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»
Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»
Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».
Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою
