Зробити орфографічно-пунктуаційне оформлення тексту Біографія (І,і)вана (М,м)азепи (Кол(е,и)дин...с...кого) до тисяч(у,а)
ш(е,і)ст.../сот вісім/д(е,и)сят с(йо,ьо)мого р(і,о)к(а,у) мало/відома і
мабу(д,т)... ми вже не/знат(е,и)м(е,и)мо її кра(сч,шч,щ)е ч(е,и)р(е,и)з брак
ві(т,д)повідн(е,и)х дж(е,и)рел. Рід (М,м)азеп (У,у)країн...с...кий
(Д / д)рібно/(Ш / ш)ляхе(ц,т)с...кий с(е,и)р(е,и)д...н(йо,ьо)/заможний
кор(е,и)стував...ся влас...ним г(е,и)рбом. Коли точ...но народився (І,і)ван
(М,м)азепа дост(е,и)ме(н / нн)о не/відомо. Різні дос...лідн(е,и)ки
[(А / а)нтонович (Б / б)орщак (О,о)глоблин] кладут... цю дату на різ...ні роки -
тисяч(у,а) ш(е,і)ст.../сот два(цд / д)...цят... д(е,и)в...ятий тисяч(у,а)
ш(е,і)ст.../сот три/(т / ц,д)...цят... другий тисяч(а,у) ш(е,і)ст.../сот сороковий і
тисяч(у / а) ш(е,і)ст.../сот сорок ч(е / и)твертий. Біл...ше зна(ї / є)мо про міс...це
появи на с...віт. Не/далеко ві(т,д) міста (Б,б)іла (Ц,ц)ерква ро(с,з)кинулося
с(е,и)ло (М,м)азеп(е / и)н...ці. Ар...хівні мат(е,и)ріали не/зал(е,и)шили нам
відомост(ів / ей) про його бат...ка та родовід але (с / з)б(е / и)р(е / и)глися
да(н...н,н)і про матір (І, і)вана (М / м)арину яка від/і/грала дос(е,и)т... помітну
рол... у ц(е / и)рковно/р(е,и)л(и,і)гійному ж(е,и)(т,т...т)і (У,у)країни. Вже
з/малк(а,у) хлопчина виявив потяг до ос...віти за/вз...ято ч(е,и)тав як
с...ві(ц...ц,т...с)...ку так і р(е,и)л(и,і)гійну літ(е,и)ратуру. Це знадобилос...
йому в (Є / є)зуї(ц / т)...с...кій школі у (В,в)аршаві де він студіював різ...ні науки
в п...ят.../д(е,и)сятих роках сім/на/(т,д,ц)...цятого сто/лі(т...т / т)я а піз...ніше в
(П,п)(е,и)дагогіч...них закладах (Г,г)о(л,лл)ан...дії (І,і)талії
(Н,н)іме(тч,чч)(е,и)ни і (Ф,ф)ран...ції. Чи закін...чив на ц(йо,ьо)му своє
шкіл...ни(кс,тс,ц)тво (І,і)ван (М,м)азепа ми не/зна(ї,е)мо однак відомо д...ля
свого часу він був над/зв(е,и)чайно ерудова(нн,н)ою людиною. Знав
де/кіл...ка іно/земних мов п(е,и)сав вірші. Оч(е,и)видно пр(е,и)родн(і,и)й
розум вмі(н...н,н)я сміливо викор(е,и)стовувати пр(е,и)/дворну інтригу вже
на/початку тисяч(а,у) ш(е / і)ст.../сот ш(е,і)ст.../д(е,и)сятих років пр(е / и)в(е,и)ли
його до дос(е,и)т... в(е,и)сокого ранг(а,у) (П / п)око(ьо,йо)вого (П / п)ол...с...кого
(К,к)ороля (Я / я)на (К,к)аз(е,и)мира. Ця посада давала можливіс...т... (І,і)вану
(М / м)азепі виконувати важливі політич...ні доруч(е / и)(н,н...н)я
встанов...лювати (с,з)в...язки з впливов(е,и)ми (Є / є)вропейс...кими
(Д / д)ворами спілкуватис... з багатьма відомими політич...ними діячами. Тонке
ві(т,д)чу(т,т...т)я с(е,и)туацій і видат...ні організатор...с...кі з...дібнос...(т...т,т)і
спр(е,и)яли тому що (ш,ж,з)/часом він посів помітне міс(то / це) в
(С,с)таршин...с...кому (У / у)р...яді (У,у)країн...с...ких (Г / г)ет...манів
(П,п)(е,и)тра (Д,д)орошенк(о,а) [(Г / г)(е / и)н(е / и)рал...ний (П / п)исар...] та
(І,і)вана (С,с)амойловича [(Г / г)(е,и)н(е / и)рал...ний (О,о)савул]

Назва СІЧЕНЬ походить від слова “Січа”. У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети - все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).
Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття. Походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

У березні день з ніччю зустрічаються.

Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.

КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає ” сонячний”.

ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

ЧЕРВЕНЬ походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).

ЛИПЕНЬ - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.

СЕРПЕНЬ - від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха вець, барильник.

Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.

ЖОВТЕНЬ - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

ГРУДЕНЬ - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздилти такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

Квітень - бо розквітає природа, звільнившись від холодних обіймів зими та післязимових приморозків. Ще його називали дзюрчальником, снігогоном.Для християн — це видатний місяць, бо на нього, як правило, припадає свято Воскресіння Христового, Благовіщення, а отже, і Вербна Неділя, завершення Великого Посту, і часто - Поминальний тиждень, ПроводиЄвропейська і російська назва «апрель» походить від імені давньогрецької богині кохання і краси - Афродіти (за римським варіантом – Венери).Середульший син Матері-Весни, головне призначення якого - Землю-Матінку розбудити, вкрити її першими квітами-травами. Сам Квітень одягається в зелені шати, перепрягає коней з саней у воза, а коли соловейко озивається в гаї, починає готуватись до зустрічі меншого брата-Травня. В давні часи у Квітні вшановували Берегиню, яку благали про майбутній урожай, а також водили хороводи і співали радісних пісень на честь Лади та її доньки Лелі, щоби був лад у справах, любов і злагода між людьми, і від цього -радість на душі.