Скласти тези (три види тезування) до тексту елементарна моральна культура !

Привіт, Марійко!
Пишу тобі цього листа і згадую наші зустрічі та як чудово ми проводили час. Дуже сумую за тобою. В нас вже починає розставати сніг. Багато води і скрізь мокро. Вже не покатаєшся на санках, як недавно з тобою, але нічого. В школі все добре, навчаюсь я гарно, але знову хочу на канікули. Мій кіт Рижик дуже підріс, бачила б ти це чудо. Маленьке кошеня, з останньої вашої зустрічі, стало гарним та пухнастим котом. Граюся з ним і радію - який же він милий. 
Як твої справи? Як навчання? 
Мої батьки часто запитують про те. Передаю тобі від них вітання. 
Навіть не знаю, що тобі ще розказати. Побачивши зроблені нами кормушки в парку, декілька дітей з мого міста носять туди зерно і також підгодовують птахів. Це дуже гарно виглядає і ми з тобою зробили цей світ добрішим. 
Як твій молодший братик? Давно його не бачила. Зараз він мабуть кумедніший, ніж був раніше. 
Передай привіт своїм батькам. Чекаю на твого листа. 
З любов'ю, твоя подруга ... (Оксанка).

Що значить пізнати себе? Такі прості слова, але навіть розтлумачити їх однозначно непросто. Я точно не можу похвалитися тим, що пізнав себе й зрозумів. Часом я й сам дивуюся власним почуттям та думкам. Добре хоча б те, що я не роблю незрозумілих для себе вчинків, тобто контролюю свою поведінку й завжди спочатку думаю, а потім роблю. Хоча, відверто кажучи, іноді з моїх вуст зриваються слова, про які я потім шкодую. Мені допомагає розібратися з цим мама: добре, що я можу про все їй розповісти й поділитися власними сумнівами й негараздами. Вона щоразу каже: «Це в тобі говорила образа» або: «Це в тобі заздрість зараз говорить, це дуже погано». Але ж як відрізнити голос заздрості чи образи, голос твоєї, так би мовити, темної сторони душі від голосу розуму й серця, від справжньої сутності? Мені здається, в цьому може до кілька речей. По-перше, це книжки. Так-так, як би дивно це не звучало, особливо ж тепер, коли багато хто думає, що класична література та поезія взагалі неактуальні, але часто вони стають у пригоді. Наприклад, нещодавно я читав Джека Лондона й у деяких думках та почуттях його героїв впізнавав самого себе! Це було для мене настільки дивним, ніби хтось підслухав мої власні думки й написав про них. Звісно ж, це неможливо, але відчуття було саме таким. Мабуть, через це Джек Лондон — мій улюблений письменник. Я не бував у таких ситуаціях, які описує він, але емоції та почуття, характери, описані в цих творах, дуже і дуже близькі мені. Тому література насправді корисна у непростій справі самопізнання. А ще я намагаюся бути якомога уважнішим до інших. С. Цвейг писав, що той, хто одного разу зрозумів людину в собі, надалі розумітиме усіх людей. А я хочу додати, що той, хто намагається зрозуміти інших, наближається до самопізнання та саморозуміння.Я багато чув про те, що варто жити у злагоді з самим собою, багато чув і протилежного, мовляв, людина, яка задоволена собою, зупиняється у своєму розвитку і не варта нічого. На мою думку, схопити цей нетривкий баланс між жагою розвиватися та змінюватися й внутрішнім спокоєм і любов'ю до самого себе (адже людина, яка не любить себе, не здатна любити інших, це вже точно) — найскладніше.Вийшло так, що своїм твором я поставив безліч питань, проте на жодне з них не відповів. Мабуть, це й природно: для відповіді на подібні питання, вічні питання, часто необхідно багато років, або й усе життя. «Головне — не швидко бігати, а вибігти якомога раніше», — казав хтось із мудрих, отже, головне — не знати відповідь на всі питання, а вчасно ці питання поставити, якомога раніше вирушити на пошуки, ступити на шлях пізнання. Мабуть, це найскладніший шлях з усіх можливих, але й найпотрібніший, бо, не пізнавши себе, неможливо зрозуміти світ та інших людей.