Відповідь:
На Десні і в лугах починається ранок, а в небі гріється
день. В небі вже насіялись жайворонки. А попід ними, наче
змагаючись між собою, в синьо-золотистому сяйві чорними
стрілами миготять ластівки.
Лисиця виглянула з нори, помружила малинові від сон
ця очі, розсунула мордочкою звіробій, подумала, помріяла,
жовтенько залягла.
Лисиця жила в старому деснянському березі під старою
дикою грушкою. І кращого місця для неї не було: від лівого
ока на горбі темніє ліс, від правого ока тече правдива Дес
на. Перед норою внизу лежить озерце з чаїними гніздами в
рогозі. А далі, скільки біліє чаїне крило, туманіють
деснянські луги, з мишами і жуками, жабами та вужами
Пояснення:
